Головна Книгознавча мозаїка Українська граматка Бориса Грінченка

Українська граматка Бориса Грінченка

27.08.2014

Буквар – це один із найперших підручників, зі сторінок якого до нас озивається наука. Мабуть, кожен пам'ятає свій букварик – величезну (як нам тоді здавалося) книгу із яскравими малюнками і гарними літерами. А от як виглядала українська азбука на початку ХХ століття? У нашому відділі зберігся досить цікавий буквар Бориса Грінченка (1863-1910) під назвою «Українська граматка до науки читання й писання», з яким наші читачі мають прекрасну можливість познайомитися.

Борис Дмитрович виступав за створення народних шкіл з українською мовою викладання. Ще працюючи вчителем, він усупереч царській забороні нелегально вів навчання рідною мовою, використовуючи при цьому самостійно складений рукописний буквар «Українська граматка до науки читання й писання». Уперше  підручник був виданий в Києві після офіційного визнання царським урядом «малороссийского наречия» у 1907 р. та перевиданий у 1917 р. Педагог сформулював мету свого підручника так: «Я сам написав усю граматику друкованими літерами та й учив по ній читання й писання свою дитину і чужих дітей, щоб рідною мовою озивалася до їх наука».

Видання має три розділи: власне азбука, «читання після азбуки» та зразки каліграфії. У методичних рекомендаціях для вчителів Борис Дмитрович радить відвести добукварному періоду близько двох тижнів. Протягом цього часу він пропонував, не говорячи з дітьми про літери, виконувати з ними усні вправи, мета яких – розбивати слова на склади й окремі звуки та самостійно складати слова із пропонованих звуків. Одночасно учні повинні були писати елементи літер, зразки яких уміщені в прописах.

У своєму букварі Грінченко пропонує зразки косого письма малих і великих літер, а також слів і фраз із ними. Вправи для письма подано послідовно, що, без сумніву, сприяло виробленню навичок правильного каліграфічного письма. Букварна частина граматики поділена на 29 параграфів. Кожний включає предметний малюнок із підписом, до якого входить нова літера, окремі слова, речення, а згодом і невеликі оповідання.

Щодо алфавіту, поданого в «Українській граматиці», то Б. Грінченко в методичній статті «До вчителів» зауважив: «Я взяв повний український алфавіт з 33 літер, тобто: всі ті літери, якими пишуться слова української мови, не викидаючи й літери Ґ, без якої нема змоги обійтися». Дійсно, ця літера може надавати слову зовсім іншого лексичного значення. Наприклад, тяжкий гніт і у свічки ґніт.

Особливої уваги заслуговують уміщені в букварі тексти для читання. Автор намагався подавати дітям доступний і цікавий за змістом матеріал. Б.Грінченко використав прислів'я, приказки, загадки, народну поезію. Спеціально для граматики він написав невеликі оповідання за мотивами народних сюжетів. Цей матеріал дібраний з урахуванням педагогічної доцільності, спрямований на виховання чуйності, чесності, почуття дружби, поваги до праці та навчання. У підручнику також вміщені вірші Т.Шевченка, Л.Глібова, Є.Гребінки.

На наш погляд, грінченкова граматка заслуговує на те, щоб сучасні педагоги та викладачі звернули свою увагу на педагогічний досвід знаного «народного вчителя» України. Тож читаємо та перечитуємо те, що нині складає культурне надбання України.

Джерела:
Б. Грінченко. Українська граматка до науки читання й писання. - Київ: Криниця, 1917. – 64 с.

Олена Петренко

Календар подій

   1 2345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031