Степан Крижанівський – літературознавець і «середній поет»

Степан Андрійович Крижанівський (1911-2002) – один із багатьох поетів радянської доби, популярність і визнання яких зникли разом із їхньою епохою. Для нас це ім’я теж залишалося би маловідомим, якби не добірка книг з автографами з колекції херсонця Давида Файнштейна. Свого часу Крижанівський подарував херсонському журналісту три збірки своєї поезії – «Вічнозелене дерево життя» (1967), «Формула щастя» (1970), «Берізка» (1971) – для участі в телепрограмі «Книга з автографом». Разом зі збірками поезій збереглася й листівка, відправлена поетом Давиду Файнштейну в 1971 році.

Життєві шляхи С. Крижанівського не раз перетиналися з нашим містом, про що свідчить його вірш «Два Херсони» (1929). У поезії автор використав прийом антитези. У першій частині вірша змальована картина тихого провінційного міста:

У другій частині поет змальовує враження від свого наступного візиту у місто, яке помітно перевтілилося:

Що можна сказати про якість такої поезії? На жаль, ідеологічне звучання повністю нівелювало естетичну складову. Та й сам Крижанівський ставився до своєї творчості досить критично і називав себе «середнім поетом». Натомість високо цінував шістдесятників: «Треба бути поетом великого таланту, щоб внести щось нове в метафоричні скарби рідної мови, і треба сказати, що це з успіхом робить нова генерація українських поетів – Іван Драч, Борис Олійник, Микола Вінграновський, Ліна Костенко». [1, С. 83]

Степан Андрійович був не лише поетом, а й відомим літературознавцем, доктором філологічних наук, професором. Його наставниками були відомі академіки – Олександр Білецький і Максим Рильський. Помітним є доробок С. Крижанівського в галузі теорії, історії літератури та літературної критики. З 1946 по 1990 рік вийшли 23 книги і брошури вченого. Ці праці присвячені творчості українських поетів, проблемам художнього методу і стилю, важливим питанням літературного процесу.

Також Степан Андрійович був співавтором багатьох фундаментальних праць з історії української літератури. Упорядкував видання творів багатьох українських письменників, зокрема В. Стефаника, Л. Мартовича, І. Франка, В. Винниченка, А. Тесленка, М. Рильського. Був членом редакційної колегії журналів «Молодняк», «Вітчизна», «Українська мова і література в школі».

Плідною була праця Степана Крижанівського по підготовці наукових кадрів. Під його керівництвом написали й захистили дисертації 33 кандидати філологічних і філософських наук. Він виступив офіційним опонентом на захисті 27 докторських і 85 кандидатських дисертацій, а це понад 40 тисяч сторінок тексту, які потрібно було науково опрацювати.

І це далеко не весь обсяг праці, яку на літературній ниві спромігся виконати Степан Крижанівський. Тому без перебільшення літератор зізнавався у своїх віршах:

А головне – віддав я сили праці.

Олена Фетісова