Українському Мойсею – 167 років

(за рідкісними виданнями Івана Франка у фонді Гончарівки)

27 серпня цього року виповнюється 167 років від дня народження Івана Франка (1856–1916 рр.). Великий Каменяр сорок років свого життя віддав служінню рідному народу. За це сучасники назвали його українським Мойсеєм. Перу видатного письменника належать більше п’яти тисяч творів, загальним обсягом понад сто томів. Він є автором більше ніж шістдесяти збірок творів різних жанрів. Праці титана думки увійшли до золотого фонду вітчизняної та світової літератури.

У цінному фонді ХОУНБ імені Олеся Гончара зберігається унікальний прижиттєвий примірник літературознавчої розвідки Івана Франка. Це «Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 року» з портретом автора, що опублікований 1910 року у м. Львів у друкарні Наукового товариства імені Шевченка. У передмові Іван Франко пояснює читачам, що: «Позбавлений свободи обох рук від кінця цвітня 1908 р. я мав утруднену всяку духову роботу і користуванє книжками не тілько сею фізичною безладністю, але ще більше може псіхічним неспокоєм… «Нарис» виходить не так повний і не так може викінчений у деталях, як би мені бажало ся» [2]. Із цих слів Великого Каменяра дізнаємося, що через недугу він втілив лише певну частину задумів. У своїй науковій праці Іван Франко досліджує історію українського письменства з найдавніших часів до кінця ХIХ століття. В окремих параграфах подаються матеріали про видатних діячів української літератури: Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколу Костомарова, Пантелеймона Куліша. У «Нарисі» мова йде також про українознавчий історико-літературний часопис «Кієвская старина» (1882–1906 рр.) та багато ін. Видання містить додатки до численних розділів і «Покажчик імен і речей».

Головна бібліотека Херсонщини зберігає у своєму рідкісному фонді також чотирнадцятий том двадцятитомного діаспорного видання творів Івана Франка, опублікований у Нью-Йорку (1956 р.) до 110-річчя від дня народження та 40-ліття смерті автора. Обкладинку та обгортку тому прикрашають роботи одного з найвизначніших вітчизняних малярів і графіків ХХ століття Петра Холодного (1902–1990 рр.). Видання містить вступне слово дослідника історії української культури Миколи Шлемкевича (1894–1966рр.), який констатує, що «Іван Франко… Його життєвий шлях і його твори – це монументи внутрішньої правди великої людини, і вони вимагають від нас правди в підході до них» [4]. Відкривається примірник світлиною Великого Каменяра 1890 року. До змісту чотирнадцятого тому увійшли одинадцять творів автора: «Панські жарти», «Смерть Каїна», «Цар і Аскет», «Ману і Потот світу», «Сунд і Упасунд», «Істар», «Сатні і Табубу», «Бідний Генріх», «Поема про білу сорочку», «Похорон», «Мойсей» з додатками.

ХОУНБ імені О. Гончара має у цінному фонді й окремий примірник поеми «Мойсей» (1966 р., Нью-Йорк). Це видання української діаспори, перевидане репринтним способом від Паризького видання 1945 року в книгозбірні «Життя і Слово», вийшло у світ з нагоди 50-річчя від дня смерті автора. Відкривається книга портретом Великого Каменяра. Примірник проілюстрував знаний у світі художник Олександр Савченко-Більський (1900–1991 рр.), нащадок стародавнього козацького роду. Загальновідомо, що філософську поему «Мойсей» Іван Франко написав (січень–липень 1905 р.) під враженням від побаченої в Італії у 1904 р. скульптури пророка Мойсея, яку створив видатний італійський скульптор та художник Мікеланджело. В основу твору «Мойсей» покладено біблійний сюжет про вихід євреїв з єгипетської неволі. У такий спосіб Великий Каменяр художньо осмислив долю рідного народу. Невипадково поему «Мойсей» багато дослідників називають вершиною творчості Івана Франка. Притча про терен із цього твору з підзаголовком «Мойсей» Івана Франка опублікована на сторінках часопису «Літературно-науковий вістник» за 1905 рік (липень місяць). Примірник цього видання зберігається у рідкісному фонді Гончарівки.

Український народ гідно вшановує пам’ять Великого Каменяра. На Прикарпатті, батьківщині Івана Франка, на його пошану зокрема встановлено меморіальні дошки. Відомо, що твір «Мойсей» Іван Франко читав для інтелігенції міста Станіслав (сучасна назва – Івано-Франківськ). Ця подія відбулася 26 листопада 1911 року в залі «Руської Бесіди» (нині вулиця Січових Стрільців, 24). На згадку про неї на цій будівлі встановлена меморіальна дошка. Також пам’ятний знак розміщений на приміщенні, у якому зараз знаходиться бібліотека Івано-Франківського національного медичного університету (вул. Галицька, буд. 7). На гранітній плиті викарбовано текст, у якому повідомляється про неодноразову участь Великого Каменяра в шевченківських вечорах, що проводилися у цій будівлі. Працівники Гончарівки, які зараз перебувають в Івано-Франківську, сфотографували меморіальні дошки для того, щоб користувачі Гончарівки змогли їх розгледіти.

Список використаних джерел з рідкісного фонду ХОУНБ імені Олеся Гончара:

1. Франко Іван. Мойсей: поема : ювіл. вид. (1916–1966) / Іван Франко; вступ. сл. М. Чарторийський [та ін.], ілюстр. О. Савченка-Більського. – Нью-Йорк: Вид-во Чарторийських, 1966. – 94 с.
2. Франко Іван. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 року: з портр. авт. / написав Іван Франко. – У Львові: Накладом Укр.-рус. вид. спілки, 1910. – V[III], 444с. – (Писання Івана Франка).
3. Франко Іван. Притча про терен (Уривок із поеми «Мойсей») / Іван Франко // Літ.-наук. віст. – Львів, 1905. – Т. 31. – Кн. 7. – С. 1–3.
4. Франко Іван. Твори: в 20 т. / Іван Франко; обкл. та обгорт. П. П. Холодного. – Т. 14: Поеми: рассказы. – Нью-Йорк: Книгоспілка, 1956. – 490 с.

Матеріал підготувала Діна Бондаренко,
головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань