Головна Книгознавча мозаїка «Світло» Григорія Шерстюка

«Світло» Григорія Шерстюка

18.09.2021 13:57

Періодика минулих століть є цінною джерельною базою як для вивчення історії своєї країни, так і національної культури. Особливо значущі в цьому сенсі видання, надруковані рідною мовою. До числа таких джерел початку ХХ ст. можна віднести педагогічно-освітянський місячник «Світло», окремі числа якого за 1911-1912 роки зберігаються у фонді нашої бібліотеки.

Часопис був єдиним до 1917 року вітчизняним педагогічним щомісячним журналом на Центральних і Східних Землях. Виходив він у Києві у видавництві «Український Учитель» з 1910 по 1914 рр. та об’єднував всіх небайдужих до проблем освіти українського народу.

Співробітниками і дописувачами «Світла» були українські педагоги, письменники та культурні діячі: Христина Алчевська, Євген Вировий, Никофор Григоріїв, Володимир Дорошенко, Сергій Єфремов, Федір Матушевський, В’ячеслав Прокопович, Софія Русова, Юрій Сірий, Степан Сірополко, Яків Чепіга, Сергій Шелухин, Григорій Шерстюк, Степан Васильченко, Леонід Пахаревський, Павло Тичина, Архип Тесленко та інші.

В художньому оформленні журналу брав участь український художник Опанас Сластіон – автор портретів кобзарів, збирач і записувач фольклору. На обкладинці часопису через метафоричні образи передано основну концепцію: знання – це світло. На ній було «…зображено жінку з віночком на голові, що роздає спраглим до знань книжки, від її голови ніби від німба, випромінюється світло» [5].

За період існування часопису усього вийшло 36 номерів (чисел). Тематика видання була різноманітною. Тут публікувалися педагогічно-методичні статті, в яких порушувалися питання дошкільної, шкільної та позашкільної освіти. На його сторінках популяризувалися науково-творчі досягнення педагогів, подавалися пропозиції щодо вшанування визначних освітян, рецензії на педагогічну літературу тощо. Цей журнал також вважають своєрідною хрестоматією з української літератури.

Засновником і редактором «Світла» був Григорій Пилипович Шерстюк (1882-1911) – український педагог, публіцист, видавець, редактор та культурно-освітній діяч. Свої роботи він часто публікував під літературними псевдонімами: Я. Гетьманчук Я., Гр. Чубрій та іншими.

Як відзначав свого часу інший відомий українець, історик літератури Сергій Єфремов: «Ім’я Шерстюка надовго зв’язано буде з першими заходами на користь нашої рідної школи, педагогічної літератури й особливо педагогічного, першого на Україні Наддніпрянській, журнала… Дитина села, він органічно зв’язаний був з українством і по-за межами українського руху просто не можна було собі уявити цю кремезну, спокійну, розсудливу в практичних питаннях і палку в почуттях постать. Українство було його життям…» [3].

Григорій Шерстюк народився в с. Новий Тагамлик Машівського району Полтавської області в сім’ї незаможного селянина. Закінчив учительську семінарію в Новому Бузі (1904р.). Ще під час навчання він організував серед своїх ровесників український гурток, на засіданнях якого не тільки вивчали українську історію і літературу, складали україномовні літературні твори, але й розповсюджували їх серед місцевого населення.

У 1904 році Григорій Шерстюк повернувся на Полтавщину і працював народним учителем у сільських школах – Наталівці та Малій Перещепині. В ті часи в Україні поширювався національний рух, що мав великий влив на молодь. Як справжній патріот своєї вітчизни, Григорій Шерстюк долучився до процесу національно-культурного відродження й становлення української нації. У 1905 році за участь у масових демонстраціях його було заарештовано. Після закінчення тюремного ув’язнення викладацька діяльність для Григорія Шерстюка була заборонена. Тому він вирішив працювати на журналістській ниві як співробітник полтавських часописів «Полтавская мысль», «Рідний край» та київської громадсько-політичної і літературної газети «Рада». Він також був членом київського товариства «Просвіта» (1908р.).

Григорій Шерстюк був ініціатором створення Всеукраїнської учительської спілки (ВУУС). Він автор підручників, науково-популярних книг і перекладів для дітей, низки статей та рецензій, в яких порушував питання розвитку національної освіти, громадянського і літературного життя.

Його авторству належить низка статей про Тараса Шевченка, що були опубліковані на сторінках часопису «Світло». У статті «На часі» (Світло. 1911. Кн.5) автор висловив занепокоєння щодо недооцінки творчості Шевченка. А в статтях «Наші справи шкільні», «Нескінченна будівля» (Світло. 1911. Кн.8) йшлося про потребу належного вшанування пам’яті Шевченка [4].

Традиції заснованого Григорієм Шерстюком педагогічного часопису продовжив освітянський та громадсько-політичний журнал «Вільна Українська Школа», що виходив у Києві з вересня 1917 р. по січень 1920 р.

Шерстюк був одним із засновників першого вітчизняного педагогічного видавництва «Український учитель», яке було створено в Полтаві на його особисті кошти в 1906 році. Високий рівень видань «Українського учителя» забезпечувався ретельним підбором авторів. Це були праці Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Леоніда Глібова, Спиридона Черкасенка, Дмитра Дорошенка, Юрія Сірого та ін. Відомо, що в 1910-1911 рр. книги, що вийшли у світ у цьому видавництві, були відзначені медалями на російських книжкових виставках.

Першою книгою, надрукованою у видавництві «Український Учитель» та укладеною Григорієм Шерстюком, була «Українська граматика». Підручник складається із двох частин, перша з яких видана у Полтаві (1907 р.), а друга – у Києві (1909 р.). У полтавському виданні викладено загальні відомості про речення та слово. Підручник містить як теоретичний матеріал, так пояснювальні приклади та завдання.

Друга частина підручника називалася «Складня» та була присвячена синтаксису. У передмові до київського видання зазначалося, що для прикладів використано матеріал з петербурзького видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1908 р.), укладеного українським літературознавцем Василем Доманицьким. Обидві частини граматики неодноразово перевидавалися упродовж 1912-1918 років, а починаючи з другого видання, перша частина отримала назву «Коротка українська граматика для школи». У передмові до підручника Григорій Шерстюк пояснює цю зміну тим, що: «Складаючи українську граматику, … найбільш дбав про те, щоб вона була цілком зрозуміла для українських учнів» [1].  

У фонді нашої бібліотеки зберігається примірник четвертого видання першої частини цієї збірки (Київ, 1918 р.). Підручник містить приклади та практичні завдання, які «…дібрано з народної та художньої словесності, зокрема з багатьох творів Шевченка» [4], а також є чимало таблиць з прикладами відмінювання слів.

На жаль, Григорій Шерстюк прожив дуже коротке життя. Другий арешт у 1909 р. та повторне перебування у в’язниці загострили давню хворобу – туберкульоз кісток. Багато зусиль вимагала й робота в освітянському видавництві та редакції. Усе це призвело до трагічних наслідків: він пішов у засвіти за кілька тижнів до свого 29-річчя.

У цьому році виповнюється 110 років, як Григорій Шерстюк відійшов у вічність. Але і сьогодні актуальною залишається оцінка постаті цього дослідника та його внеску у розвиток національної освіти і науки, зроблена відомим українським літературознавцем Сергієм Єфремовим: «Нема його між нами – то правда, але сяйво його променистої особи, його діла і дух його, те чим жив і болів він – з нами і раз-у-раз з нами будуть» [3].

Діна Бондаренко

Джерела:
1.Ващенко В. С. Перші підручники з української мови // Укр. мова в школі. – С. 81 – [84] 87.
2.Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. Т. 7: Пряшівщина – Сиг / Гол. ред. В. Кубійович; Ред. кол.: В. Голубничий, А. Жуковський, І. Кошелівець (літ. ред.), Б. Кравців, В. Маркусь, О. Оглоблин, Н. Полонська-Василенко (†), М. Стахів, А. Фіголь, М. Чубатий, Ю. Шевельов, С. Янів (секр.). Наукове товариство ім. Шевченка. – Париж; Нью-Йорк, 1973. – С.2726.
3.Єфремов С. Душа «Світла» : Пам'яті товариша-друга // Світло: укр. пед. журн. для сім’ї і школи / ред.-вид. Л. Шерстюк. – Київ: Укр. учитель, 1911, кн.3, лист. (нояб.). 2-й рік. – С. 1-[4], [6]6.
4.Каневська Л. ШЕРСТЮК Григорій Пилипович [Текст] / Лариса Каневська // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка; редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.]; кер. проекту В. Л. Смілянська. – Т. 6 : Т-Я.– К. : [б. в.], 2013. – С. 969-[970]970.
5.Нестеренко П. Вплив мистецьких стилів на обкладинки часописів першої третини ХХ століття // Слово і час. – 2018. – №7. – С.58-[61]66.
6.ШЕРСТЮК Григорій // Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. Т. 10: Хмельницький Борис – Ящуржинський Георгій / Гол. ред. В. Кубійович; Ред. кол.: В. Голубничий, А. Жуковський, І. Кошелівець (літ. ред.), Б. Кравців, В. Маркусь, О. Оглоблин, Н. Полонська-Василенко (†), М. Стахів, А. Фіголь, М. Чубатий, Ю. Шевельов, С. Янів (секр.). Наукове товариство ім. Шевченка. – Париж; Нью-Йорк, 1984. – С.3847.
7.Шерстюк Грицько. Коротка українська граматика для школи. – Вид. 4-те. – Ч. 1. – Київ: вид-во «Вернигора»: Друк. Т. Юровського, 1918. – 64 с. – (Шкільна секція; ч. 3).

Календар подій

    1 2 3
456 7 8910
1112 13 14151617
1819 20 21222324
25262728293031