"Співомовки" Степана Руданського
6 січня виповнюється 190 років від дня народження видатного українського поета, перекладача античної літератури, автора знаменитої пісні «Повій, вітре, на Вкраїну» Степана Руданського.
Народився він 6 січня 1834 р. (за новим стилем) у с. Хомутинці на Вінниччині у родині сільського священника. Навчався у парафіяльній і духовній школах у Шаргороді (1842–1849 рр.) та Кам’янець-Подільській духовній семінарії (1849–1855 рр.). Проти волі батька вступив до Медично-хірургічної академії у Петербурзі (1855 р.). Його студентські роки були нелегкими. Напівголодне існування, виснажлива праця, проживання на околиці у дешевій квартирі та суворий північний клімат підірвали здоров’я студента. Він захворів на сухоти. Водночас це були роки зростання його таланту. Степан Руданський зблизився з українськими письменниками, які видавали часопис «Основа». У цей час почав друкуватися (1859 р.). Після закінчення навчання (1861 р.) повертається у Хомутинці (батька у живих не застав). На початку грудня 1861р. переїздить до Ялти та починає кар’єру повітового лікаря. Працював також карантинним лікарем (без платні) у порту та лікарем у маєтку князя Воронцова. Організував у Ялті першу медичну бібліотеку, метеорологічний пункт, міський ринок, у різних місцях Криму – фельдшерські пункти. Був почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської округи. У Криму вивчив татарську мову. Гарно читав і співав. Знав напам’ять поетичну збірку «Кобзаря» Тараса Шевченка. Відійшов у засвіти у віці 39р. у Ялті 21 квітня 1873р. Похований на Масандрівському кладовищі.
«Невмирущу славу здобув собі Р. як автор «Співомовок» – менших і більших гумористичних віршів, жанрів, приказок і сміховинок… Вони відзначаються гострим дотепом і гумором…», – зазначено в «Енциклопедії українознавства» [2]. Це довідкове видання діаспори зберігається у цінному фонді Гончарівки. У ньому подано і короткі відомості про життєвий і творчий шлях Степана Руданського.
За життя поета було опубліковано лише невелику кількість його творів. Гончарівка зберігає цінні примірники українського часопису «Основа» (1861 р.), на сторінках якого побачили світ вірші автора «Гей, гей воли», «Повій, вітре, на Вкраїну!» (став народною піснею), «Не кидай мене», «Ластівка», «Нічъ-у-нічъ», «Сни».
Степана Руданського вважають основоположником жанру співомовок. Цей «термін поета, походить від «мови Співу, тобто Музи», але наділеної гумористичним світосприйманням…» [8]. У рідкісному фонді головної бібліотеки Херсонщини зберігаються два видання «Співомовок» Степана Руданського. Одне з них – київське 1918р., що побачило світ у кооперативному видавництві «Ґрунт». Цей раритетний примірник подарував нашій бібліотеці житель м. Херсона Кочерженко Сергій Олександрович. На сторінках збірки містяться його екслібрис-вензель «КС» (термін «вензель» походить від польської węzeɫ, тобто «вузол» – пов'язані між собою або перевиті в малюнок початкові літери власних імен).
Інше видання «Співомовок» вийшло в Нью-Йорку в книгарні «Сурма» у 1956 р. Книга відкривається передмовою вітчизняного літературознавця Івана Лизанівського (1892 –1934 рр.). Дослідник, зокрема, зазначає, що «Степан Руданський, один з кращих українських письменників 60-х років, ріс і розвивався в дуже важкі часи національного українського відродження…оточення хлоп’ячого віку мало рішаючий вплив на формування свідомости і творчости поета і створило ту основу, на якій поет все своє життя твердо стояв – це національна свідомість і органічний зв'язок з народньою творчістю» [7].
Збірка «Співомовки» нараховує 36 віршів поета. Серед них є й перші ліричні поезії автора, що мають автобіографічний характер. Ці поетичні твори були написані Степаном Руданським під час навчання в Кам’янець-Подільській духовній семінарії під враженням від першого нещасливого кохання. Це «Сиротина я безродний» (1852 р.), «Ти не моя» (1854 р.), «Мене забудь» (1854р.). Період навчання у Медико-хірургічній академії змальований Степаном Руданським у поезії «Студент». У цей час майбутній поет навчався і самостійно заробляв на життя:
А у хаті на постелі
У сурдуті і плащу
Сидить студент медицини
Другий місяць без борщу [7].
Також до книги увійшли приказки (понад 100). «Дуже цінними в творчости Руданського є його оригінальний рід літератури… Це є «Приказки», – читаємо в передмові. – Ославлений український гумор знайшов в Руданському майже єдиний вияв в літературній формі. В гумористичний спосіб, жартовливо, сатирично, їдко, формою й образами народніми, чистою народною мовою висміює поет хиби, норови, дурощі людей. Через те заслужено поет здобув собі славу своїми приказками» [7]. На сторінках збірки уміщено також байки («Хмельницький з ляхами», «Ворона і ліс», «Вовк, собака та кіт», «Старий вовк»), балади («Заклята дочка» «Тополя», «Верба»), поеми з історії України гетьманської доби («Павло Полуботок», «Вел’ямін», «Мініх» та ін.).
Творчість Степана Руданського, одного з найталановитіших сміхотворців у національному письменстві, набула великої народної популярності. Свого часу академік Сергій Єфремов влучно зауважив, що «… з Руданського був справжній поет – з тих, що родяться на світ поетами, з готовим даром… В йому щасливо поєдналися – талант поетичний, свідомість громадська і доцільне уживання таланту: всі умови зійшлися на те, щоб дати визначного письменника. Безперечний талант Руданського видко вже з того, що він не йшов на-осліп за Шевченком, а мав і свої власні мотиви; його твори видержали найсуворіший з іспитів іспит – іспит часу: 50 років по смерті автора вони все-ж збуджують цікавість до себе і мають свого читача» [1]. Можемо сміливо стверджувати, що «Співомовки» Степана Руданського і сьогодні не залишають байдужими наших співвітчизників: ними захоплюються, їх читають і декламують.
Список використаних джерел:
1. Єфремов С.О. Самотній співець : вступна промова // Кримський А., Левченко Мих. Знадоби для життєпису Степана Руданського (1833–1873). – У Київі: З друк. УАН, 1926. – С.1–[6]7 (Збірник Історично-Філологічного Відділу).
2. М.К. Руданський Степан // Енциклопедія українознавства. Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. – Париж, Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. – Т.7. – С. 2628 [2628].
3. Руданський С. Гей, гей воли. Повій, вітре, на Вкраїну!: [вірші] // Основа. –1861. – №1. – С.95-96.
4. Руданський С. Не кидай мене. Ластівка. Нічъ-у-нічъ : [вірші] // Основа. –1861. – №2. – С.51-53.
5. Руданський С. Сни: [вірш] // Основа. – 1861. – №8 – С.32.
6. Руданський С. В. Співомовки / С. В. Руданський; біогpаф. нарис «Степан Руданський» написав Юх. Мих. – Київ: Вид-во Т-ва «Ґрунт», [1918] ([Дpук. бувш. Ц[ентp.] Укp.). – 64 с. : портр.
7. Руданський С. Співомовки: байки, баляди та історичні поеми / С. Руданський. – Нью-Йорк: Книгарня «Сурма», 1956. – 312[III,Х], [17-18], [ХХIХ–ХХХ]с.
8. Співомовки // Літературозн. енцикл. у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. –Київ : ВЦ «Академія», 2007. – Т. 2 : М–Я. – С. 425.
Матеріал підготувала Діна Бондаренко,
головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань
