Головна Книгознавча мозаїка «Шевченко, его жизнь и сочинения» Фортуната Піскунова в рідкісному фонді Гончарівки

«Шевченко, его жизнь и сочинения» Фортуната Піскунова в рідкісному фонді Гончарівки

21.02.2022 08:57

Фортунат Михайлович Піскунов – український лексикограф, етнограф і літературознавець другої половини ХIХ століття.

Його ім’я походить від латинського слова «щасливий», а ще воно означає, що його власник дуже стриманий і не любить розповідати про своє життя. Можна навіть побачити якийсь пророчий сенс в цій особливості значення імені, бо до нашого часу дійшло обмаль біографічних відомостей про Фортуната Піскунова.

Він автор праці «Словниця української (або Югово-Руської) мови» (Одеса, 1873 р.), друге видання якої зі змінами вийшло у світ під назвою «Словар живого народного, письменного і актового язика русских южан» (Київ, 1882 р.).

Був видавцем та упорядником українського літературно-фольклорного альманаху «Чайка» (1876 р.), який нині зберігається в зібранні Національного музею історії України. Альманах отримав свою назву від першого твору, розміщеного в збірці, – пісні «Чайка». Дослідники подейкують, що авторство пісні належить гетьману Івану Мазепі. Дивно, на той час ім’я Мазепи було опальним, проте альманах таки був виданий. До альманаху увійшли не лише твори Фортуната Піскунова, а й праці інших українських класиків: Тараса Шевченка, Григорія Квітки-Основ’яненка, Пантелеймона Куліша, Олександра Кониського, Михайла Старицького, Степана Руданського та ін.

Навіть зовнішнє оформлення альманаху мало яскравий національний контекст. В центрі обкладинки розміщено малюнок пам’ятника Богданові Хмельницькому в обрамленні символів козацької доби – бойчуків, зброї, прапорів, сагайдаків, литавр та інших емблем. В орнамент вплетені постаті козаків. Альманах був випущений майже перед виходом Емського указу, що витіснив українську мову з культурної сфери.

Відомо, що Фортунат Піскунов записав спогади про Тараса Шевченка від офіцера лінейного батальйону Новопетровського укріплення Олексія Фролова. Вони були вперше опубліковані у громадсько-політичній літературній газеті «Киевский телеграф» (1876 р.).

У рідкісному фонді Гончарівки зберігається прижиттєве видання Фортуната Піскунова «Шевченко, его жизнь и сочинения», що побачило світ 1878 р. у київській типографії В. Л. Фронцкевича та розповсюджувалося у мережі відомого діяча вітчизняної книжкової справи Федора Йогансона за ціною 75 копійок.

У передмові укладач Фортунат Піскунов зазначає: «…Шевченко – всемирный поэт крестьянства, славянский по идеалам и украинский по языку и манере писания» [3]. Збірка містить автобіографічний лист (18.02.1860 р.) Тараса Шевченка до співредактора науково-популярного часопису «Народное чтение» Олександра Оболонського; лист українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка до Тараса Шевченка (23.10.1840 р.); виклад нарису «Тарас Григорович Шевченко» (1874 р.) Василя Маслова, який є одним із перших біографів Великого Кобзаря; спогади відомих митців, близьких друзів та знайомих Тараса Шевченка: Івана Сошенка, Миколи Костомарова, Івана Тургенєва, Якова Полонського, Варфоломія Шевченка, Олександра Лазаревського, Льва Жемчужникова. Завершує збірку нарис «Значення Шевченка для України, проводи тіла в Україну з Петербурга та вторинне поховання його на Чернечій горі».

Нечисленні твори українського лексикографа зараз зберігаються у Національній бібліотеці Чехії, університеті Масарика (Чехія), в бібліотеці Віденського університету, бібліотеці Берлінського університету імені Гумбольдта, Лейденському університеті в Нідерландах. Це певним чином підтверджує наукову значимість його робіт.

На жаль, у вітчизняних довідкових виданнях можна знайти лише мізерні дані про Піскунова. Але навіть вони дають підстави вважати, що його внесок в українське літературознавство непересічний. Він першим уклав збірку матеріалів про життєвий і творчий шлях Великого Кобзаря. На титульній сторінці цього видання вміщено рядки, які можна віднести й до самого Фортуната Піскунова: «Память …должна быть для нас святынею, чтить эту память священный долг каждого, кто дорожит своей национальною честью, своим достоинством, своим добрым именем» [3] .

Діна Бондаренко

Джерела:
1. Кравченко Н. 210 років із дня народження Миколи Устияновича: [про альманах «Чайка»] [електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nmiu.org/tsoho-dnia/2585-210-rokiv-iz-dnya-narodzhennya-mikoli-ustiyanovicha дата звернення 21.02.2022). – Заголовок з екрану.
2. Обкладинка літературно-фольклорного альманаху «Чайка» (Київ, 1876 р.) // Книга і друкарство на Україні / О. І. Дей [та ін.]; за ред. П. М. Попова ; АН УРСР, Ін-т мистецтвознав., фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського, Держ. публ. б-ка УРСР. – Київ: Наук. думка, 1964. – С.139.
3. Шевченко, его жизнь и сочинения: сб. материалов для полной биографии Т. Г. Шевченко /сост. Ф. М. Пискунов. – Киев : Тип. В. Л. Фроцкевича, 1879. – IV, 230 [III] с. 
4. [Твори Фортуната Піскунова ][електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.worldcat.org/search?qt=worldcat_org_all&q=fortunat+piskunov (дата звернення 21.02.2022). – Заголовок з екрану.

Календар подій

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031