Головна Книгознавча мозаїка Панасу Мирному -175 років

Панасу Мирному -175 років

10.05.2024 18:50

13 травня цього року виповнюється 175 років від дня народження відомого українського письменника, фольклориста, публіциста, громадського та культурного діяча Панаса Мирного, справжнє ім’я якого Рудченко Панас Якович. Відомо, що за життя письменник не бажав розкривати свого справжнього прізвища, не публікував своїх світлин, не афішував приватного життя. За характером Панас Рудченко був тихий, мовчазний та не любив сварок. Можливо, саме через це він обрав літературний псевдонім «Мирний». Завдяки такій таємниці губернське жандармське управління у 1915р. не змогло розшукати Панаса Рудченка. А він, розпочавши трудове життя з 14-ти років, на той час став одним із найповажніших чиновників на всю губернію: статський радник, кавалер п’яти орденів, начальник першого відділу Полтавської казенної палати.

Панас Мирний є автором близько 700 віршів (майже всі не друкувалися); повістей «Лихий попутав» (1872 р.), «П’яниця» (1874 р.), «Лихі люди» (1877 р.); знаменитих романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1880 р. у співпраці з І. Біликом), «Повія» (1928р.), драматичних творів, оповідань, статей.

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара до повномасштабного вторгнення зберігала журнальний варіант твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», що був опублікований на сторінках історичного часопису «Кієвская старина» у 1882р. під назвою «Пропаща сила». Цей твір написаний у співавторстві з письменником і літературним критиком Іваном Біликом (1845–1905рр.), старшим братом Панаса Мирного. Робота над романом тривала чотири роки: з 1872 до 1875 року. Але через сумнозвісний Емський указ (1876р.) твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» був заборонений, тому вперше його надрукували за кордоном у Женеві 1880 р. за сприяння українського вченого Михайла Драгоманова (1841–1895 рр.). Поштовхом для написання твору послужила історія про засудженого на каторжні роботи бешкетника Гнидку. Він і став прототипом головного героя роману. Цю історію Панасу Мирному розказав візник під час подорожі від Полтави до Гадяча (Полтавська область). Події у романі відбуваються на тлі широкої правдивої картини українського життя ХVIII–ХIХ століть. Відомо, що назва твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» походить з біблійної Книги Йова, що названа за іменем головного персонажа «Йова».

Також головна бібліотека Херсонщини мала рідкісний прижиттєвий примірник твору Панаса Мирного «Товариші», що побачив світ у Полтаві 1918 року в друкарні Спілки Споживчих Товариств. Ця повість була написана Панасом Мирним 1875р. та опублікована спочатку під назвою «Лихі люди» у Женеві 1877 р. без відомостей про автора. Обкладинку полтавського видання прикрашає з лівого боку декоративний бордюр із зображенням вітчизняного орнаменту. Книга має передмову українського фольклориста, педагога та музикознавця Володимира Щепотьєва (1880 – 1936 рр.). Епіграфом до «Товаришів» став вірш Тараса Шевченка, написаний ним у 1860р.:

І день іде, і ніч іде…

І голову схопивши в руки

Дивуєшся: чому не йде

Апостол правди і науки? [1].

У повісті мова йде про життя і погляди представників інтелігенції: частина захищає інтереси народу, інша – віддана системі. Відомо, що полтавське прижиттєве видання має суттєві розбіжності у тексті із женевським оригіналом. В Україні через цензурні перешкоди воно вийшло лише через 41 рік після першого видання у Женеві. Але попри все примірник 1918 р. не втрачає своєї культурної та історичної цінності.

В історію української літератури Панас Мирний увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Розпочавши з традиційних для письменства першої половини ХIХ століття оповідних жанрів, у зрілий період він створює великі епічні полотна, що становлять цілий етап у розвитку українського мистецтва слова. Свого часу класик української літератури Іван Франко зазначав, що «Панас Мирний (Афанасій Рудченко) належить до найвизначніших повістярів і визначаєть ся особливо влучною характеристикою дійових осіб та поглибленням їх психології. Його талант досить широкий і обіймає з однаковою силою типи людові, як і типи з інтелігенції» [3].

 

Шановні користувачі Гончарівки! Вашій увазі пропонуємо список використаних джерел:

1. Мирний Панас. Товариші / П. Мирний; з передм. В. Щепотьєва. – Полтава: Друк. Спілки Спожив. Т-в, 1918. – 103[5]с. –  (Просвітянська книгозбірня).

2. Мырный Панас, Билык Иван. Пропаща сыла // Киевская старина. – Київ: Акц. Общ. Н.Т. Корчак-Новицького. 1882. – Т.80. – Март. – Т.83. – Нояб.

3. Франко Іван. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 року: з портр. авт. / написав Іван Франко. – У Львові: Накладом Укр.-рус. вид. спілки, 1910. – V, 444[198]с. – (Писання Івана Франка).

 

Матеріал підготувала Діна Бондаренко,

головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань

Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031