Нам 140 років, або Книги - ровесники бібліотеки

Архив князя Воронцова [Текст]. – Москва : Тип. А. И. Мамонтова и К. – 1870 -1895. – –  Кн. 5 Ч. 1: Бумаги графа Александра Романовича Воронцова. – Тип. В. Готье, 1872. – 495с. – Азбучный указ.: с. 481 – 495.

Видавець Архіву – князь Петро Бартенєв, видатний російський історик, бібліограф і археолог, присвятив цій праці 25 років свого життя. Листування перших осіб держави, відомих політичних і культурних діячів, а також дипломатична кореспонденція роблять архів безцінним джерелом для вивчення історії внутрішньої та зовнішньої політики Російської імперії. Архів і сьогодні не втратив своєї актуальності для найширших кіл читачів, як серйозних дослідників, так і просто любителів історії. У даному томі містяться листи графині Анни Михайлівни Строганової, княгині Катерини Романівни Дашкової; листування з російським письменником та філософом Олександром Миколайовичем Радищевим, листи своячки О. М. Радищева Єлизавети Василівни Рубановської. Чималу цінність має епістолярна спадщина французького філософа-просвітителя ХVIII століття Вольтера. 

Белинский В. Сочинения [Текст] /В. Белинский. – Москва, 1872. – Ч. 1. – Тип. Грачева и К. – 1872. - 538 с.

У даному томі творів Бєлінського представлений огляд творчого добутку літераторів того часу, що яскраво характеризує літературний процес ХVIII – ХIХ ст., а також опубліковані відомі критичні роботи самого автора – «Литературные мечтания. Элегия в прозе», «О русской повести и повестях Гоголя». В томі також нашли відображення статті про російських поетів – Євгена Баратинського, Володимира Бенедиктова, Олексія Кольцова. Твори відомого критика й наразі можуть бути цікавими як історикам літератури, так і студентам-філологам

Геттнер Г. История всеобщей литературы ХVIII [Текст]/Г. Геттнер. – Москва: Изд. К. Солдатенкова (Тип. Грачева и К), 1863. – Т. 3: Немецкая литература. Кн.1: (1648-1740) /пер. А. Пынина и А. Плещеева. – 1872. – 383с.

Шеститомне видання Германа Геттнера, німецького історика та мистецтвознавця, одного із найближчих учнів Феєрбаха, можна назвати його головною працею. Третій том першої книги має авторське уточнення назви «Взгляд на немецкую образованность шестнадцатого и семнадцатого столетий». Фундаментальна праця присвячена аналізу німецької літератури двох попередніх століть. Літературний процес представлений іменами німецьких поетів ХVII століття – Християна Гофман фон Гоффмансвальдау, Даніеля Каспера фон Лоенштейна, Йоганна Християна Гюнтера –представників так званої «сілезької школи» в німецькій поезії, жанром «робінзонади», а також творчістю поетів ХVIII століття – Бальтольда Генріха Брокесе, Карла Фрідріха Дролінгера, Альберта Голлера, Фрідріха Гагедорна.
Даний посібник й сьогодні не втрачає своєї актуальності та може становити інтерес не тільки для літературознавців і студентів-філологів, але й може бути пізнавальним та вельми корисним для всіх, хто серйозно цікавиться німецькою літературою

Забелин И. Домашний быт русского народа в ХVI и ХVII с. [Текст] = Сочинение И. Забелина /Иван Забелин; т.1 – 2-е изд., дополн. – Москва : Тип. Грачева и К . – 1872. – Ч. 1: Домашний быт русских царей. – 1872. – Указ. предметов : с. 250 – 256.

Фундаментальне дослідження видатного російського археолога та історика Івана Єгоровича Забєліна висвітлює найдрібніші деталі царського побуту, історію будівництва Кремля, придворного протоколу, розпорядку дня в палаці тощо. Праця І. Е. Забєліна базується на справжньому історичному матеріалі, з яким він мав можливість ознайомитися, працюючи в архіві Оружейної палати Московського Кремля. Це видання й донині становить інтерес для всіх, хто цікавиться історією, археологією та культурологією

Записки Императорской Академии Наук [Текст]: в 76 т. – Санкт-Петербург : Тип. Импер. Акад. Наук, 1826 – 1894. – Т. 20 : Записки Императорской Академии Наук (с портретами Ф. И. Рупрехта и К. И. Арсеньева и с двумя таблицами чертежей к статье Б. С. Якоби). – 1872. – 400с.: чертежи.

Записки Імператорської Академії Наук виходили по книзі в рік та були видані в Санкт-Петербурзі впродовж 1826 – 1895 рр. В багатотомному виданні представлені наукові праці російських академіків найрізноманітнішої тематичної спрямованості.
У 20-ий том увійшли статті видатних російських академіків – ботаніка Карла Івановича Максимовича, економіста і статиста Костянтина Степановича Веселовського, археолога, історика та бібліографа Афанасія Федоровича Бичкова, історика Олександра Васильовича Нікітенка, літературознавця і етнографа Олександра Миколайовича Пипіна тощо, а також звіти Віленської астрономічної обсерваторії за 1870 рік та звіти Академії Наук фізико-математичного та історико-філологічного відділень за 1871 рік.
І до сьогодні Записки слугують цінною джерелознавчою базою для всіх, хто вивчає і цікавиться історією науки. 

Лэне Наполеон. Практическая гимнастика [Текст] = Руководство к постепенному упражнению гимнастикой во всех ея разнообразных видах и развлечениях: сочинение /Н. Лэне, проф. гимн. при Нац. лицее, политехн. школе, дет. больнице и др.; под ред. В. Я. Пуаре, учителя гимн. и фект.; пер. Я. В. Пуаре; [вступ. ст. В. Сент-Илер]. – Москва : Тип. С.Орлова, 1872. – [2] ХII, ХХV с.: 156 рис., атлас чертежей.

Праця Наполеона Лене, професора гімнастики, містить детальний опис понад 400 видів фізичних вправ, багато з яких і зараз можна вважати актуальними. У свій час вона була покликана захопити читача в світ здорових інтересів, залучивши його до практичних вправ.
Видання призначалося самому широкому колу користувачів. Мабуть і тепер ця праця може становити інтерес для всіх, хто цікавиться історією спорту, оскільки в ній подана методика виконання як архаїчних, давно забутих вправ – бій палицями, вправи з ходулями, так і цілком сучасних, популярних сьогодні – їзда верхи, фехтування, тощо

Стефани Л. Собрание древних памятников искусства в Павловске, описанных академиком Лудольфом Стефании [Текст] /Л. Стефани. – Санкт-Петербург : Тип. Импер. АН. – 1872. – 128 с. : илюстр. – Указ. : с. 123–126.

Праця академіка, археолога та видатного філолога Лудольфа-Едуарда Стефані є своєрідним підсумком його дослідницької діяльності з вивчення колекції пам'яток стародавньої культури, придбаної в 1787 р. російською імператрицею Катериною II.
Раніше колекція належала Джону Лайд Брауну, директору Британського банку, члену Лондонського суспільства антикварів, який отримав у сучасників прізвисько «віртуозо». За придбання знаменита колекція стала справжньою окрасою грота в парку заміської резиденції імператриці, а також її апартаментів в Катерининському палаці. Це і окремі рельєфи, і скульптурні композиції, і мармурові надгробки, розміщені в парку.
Найбільш цінною частиною колекції можна вважати скульптурні портрети римських імператорів Антоніна Пія і Марка Аврелія, портрети найдавніших богів Греції – Афродіти, Ерота, Аполлона, Гермеса, Діоніса, невідомого Римлянина тощо.
Як тоді, так і в наш час ця праця становить інтерес для мистецтвознавців та всіх шанувальників мистецтва. 

Трачевский А. Испания девятнадцатого века [Текст] /А. Трачевский; [вступ. ст. А. Трачевского]. – изд. К. Т. Солдатенкова . – Ч. 1. – Москва : Тип. Грачева и К . – 1872 . – ХVIII, 403 с.

Відома праця Олександра Семеновича Трачевского, знаного російського історика, професора Московського університету знайомить з історією Іспанії з 1789 року до буржуазної іспанської революції 1820 – 1823 рр. Дана праця широко висвітлює життя і діяльность царських осіб і державних діячів того часу – іспанського короля Карла IV (1788 - 1808) та його дружини Марії Луїзи Пармської, прем'єр-міністра Іспанії Мануель Годоя (1792 - 1798), фаворита Марії-Луїзи, друга короля Карла IV, а також багатьох інших не менш видатних особистостей.
Окремими розділами представлені – перша Конституція Іспанії (1812г.), що узаконила конституційну монархію і принцип народного суверенітету, т. зв. Червоний терор – масові репресії, проведені республіканцями в часи Громадянської війни, Веронський конгрес Священного союзу (1822). Значне місце приділено періоду іспанської буржуазної революції 1820 – 1823рр.
І до сьогодні актуальність цієї праці для істориків, дослідників, а також всіх тих, хто цікавиться історією є невичерпною

Фрикен А. Римские катакомбы и памятники первоначального христианского искусства [Текст] /А. фон Фрикен. – Ч.1. – Москва : Изд. К. С. Солдатенкова, 1872. – 189 с.: илюстр.

Фундаментальний твір А. Фрикена присвячений пам'яті Василя Петровича Боткіна, російського письменника, літературного критика й мистецтвознавця.
У частині першій цієї грунтовної праці не тільки представлені цікаві факти з історії римських катакомб, але й, простежено процес зародження християнського мистецтва.
Це одна з перших повномасштабних праць ХIХ століття з питань вивчення ранньохристиянського живопису. Вона й зараз не тільки привертає увагу фахівців в галузі історії мистецтва, але може бути корисна всім хто вивчає і цікавиться питаннями мистецтва. 

Циммерман Э. Путешествие по Америке в 1869 – 1870 г. Эдуарда Циммермана [Текст] /Э. Циммерман. – Изд. 3-е, испр. К. Т. Солдатенкова. – Москва: Тип. Грачева и К, 1872. – 448с.

У легкій ненав'язливій манері автор книги – Едуард Циммерман – письменник-мандрівник, ділиться зі своїми враженнями від подорожі до Америки, здійсненої ним в 1869-1870 роках. В дохідливій, доступній формі описана політична та соціально-економічна діяльність найбільших міст, округів, штатів США – від Нью-Йорка до Філадельфії. Окремий розділ присвячений імператорові США Нортону I та першому президенту Французької республіки Наполеону III.
Видання може бути цікаве самим широким колам читачів: від серйозних дослідників та науковців до студентської молоді, яка захоплюється питаннями історії.