Мистецтво рукописних книг середньовіччя
Кожна рукописна книга середньовіччя є винятковим витвором мистецтва. Книга повністю виконувалася вручну, тому кожний манускрипт був унікальним, неповторним.
Художнє оформлення рукописних книг вражає своєю розкішшю. Художники малювали на полях кольоровий орнамент або оздоблювали сторінку витонченою рамкою. Текст або й окремі сторінки рукописів прикрашали багатокольоровими ілюстраціями – мініатюрами.
Середньовічні книги не мали титульних аркушів. Назва твору стояла на першій сторінці, а також на останній, де вона доповнювалася додатковими відомостями: час і місце написання, ім’я автора.
Захисну функцію книжкового блоку рукописної книги виконувала палітурка. Основу палітурки спочатку виготовляли з дерева, пізніше – картону. Цю основу зазвичай обтягували шкурою. На палітурки особливо коштовних книг прикріпляли пластини з різьбленої слонової кістки, срібла або золота. Самі ж пластини покривали карбованими зображеннями і коштовним камінням.
Палітурки середньовічних манускриптів прикрашали двома способами: різьбленням по шкірі і «сліпим тисненням», яке виготовлялося за допомогою особливих штампів. Пізніше почали застосовувати тиснення золотом.
Кришки палітурки обов’язково мали застібки, які оберігали аркуші книги від проникнення пилу й деформації. У деяких середньовічних бібліотеках до палітурок прикріпляли залізний ланцюг. А саму книгу приковували до полиці шафи. По-перше, це допомагало уникнути крадіжок книг, а, по-друге, зберігало правильність бібліотечного розташування.
Рукописні книги творили на пергаменті. В окремих випадках через нестачу пергаменту старий текст, який вважався неактуальним, зшкрябували ножем. Так з’являвся матеріал для нового тексту. «Книги на пергаменті, на якому текст був написаний поверх іншого, стертого тексту, називаються палімпсестами» [1]. Для учених саме первісний текст мав неабияку історико-літературну цінність, тому дослідники шукали різних способів, аби розшифрувати палімпсести. Так, на початку ХІХ ст. старий текст поновлювали шляхом обробки пергаменту хімічними реактивами. Але такий прийом псував книгу. У ХХ ст. навчилися поновлювати первісний тест палімпсеста завдяки складному фотографічному процесу, який не пошкоджував давні манускрипти. Цей спосіб дав змогу виявити такі твори античної літератури, як, скажімо, трактат Цицерона «Республіка», комедії Плавта.
Більш детально познайомитися із мистецтвом рукописних книг допоможе наш відеоролик.
Коментарі