Головна Книгознавча мозаїка Факсимільні видання першодрукаря Івана Федорова

Факсимільні видання першодрукаря Івана Федорова

09.02.2024 09:27

(до 450-річчя виходу «Букваря»)

 

У 2024 р. виповнюється 450 років з часу виходу першого друкованого «Букваря», що побачив світ у Львові 1574р. Його уклав і видав церковнослов’янською мовою у власній друкарні відомий слов’янський друкар, гравер і ливарник Іван Федоров (близько 1510–1583 рр.). Бібліотека імені Олеся Гончара зберігає два факсимільні (від латинського fac simile – «зроби подібне») видання знаменитого стародруку Івана Федорова «Буквар». Ці примірники мають назву «Граматика» (1964 р.) та «Буквар» (1975 р.) і вийшли у київському видавництві «Дніпро».

Унікальне видання (1574 р.) Івана Федорова стало першою східнослов'янською книжкою для початкового навчання грамоти. Назва «Буквар» вважається умовною, оскільки в ній не має ні титульного аркуша, ні передмови. Відкривається книга абеткою (45 букв кириличного алфавіту) у звичайній послідовності, за нею подається азбука у зворотному порядку — від «іжиці» до «аз», текст починається словами: «А сія азбука…». Отже, за сучасною термінологією – це буквар, за тогочасною – «азбука» чи граматика.

Пригадаємо, що термін «буквар» (від лат. abecedarium) увів у староукраїнську мову на початку XVII ст. Мелетій Смотрицький (1577–1633 рр.) – український мовознавець, письменник, церковний та освітній діяч, автор «Граматики слов’янської» (1619 р.). До того часу поширеною була церковнослов’янська назва «азбука» (за першими двома літерами абетки). У XVI–XVIII ст. букварі часто виходили під назвою «Граматика» (українська народна назва – граматка).

«Буквар» 1574 р. невеликого розміру (формат 100х157 мм), складається із п’яти зошитів, 40 аркушів (80 сторінок) без нумерації. На кожній сторінці не більше 15-ти рядків, а кожен рядок починається з певної літери і передає зміст однієї з релігійних літер. Ця книга має цікаве орнаментальне оформлення. Вона прикрашена п’ятьма заставками (у вигляді орнаментів зі сплетеного листя, бутонів, квітів і шишок), трьома кінцівками і двома невеличкими гравюрами. «Буквар» складається з двох частин: азбуки і матеріалу для читання і заучування напам’ять молитов, Символу віри, уривків із Притч Соломона й апостольських послань, підібраних як поради для батьків, учителів і учнів. На останній сторінці (у нижній частині) видання вміщена видавнича марка, що позначає особу друкаря й місце видання. На друкованому знаку зображено розташовані поруч герби міста Львова й особистого герба першодрукаря, що облямовані однаковими прямокутними рамками. На щиті герба Івана Федорова з вирізьбленими літерами І О А Н міститься шрифтовий напис: «Вы́друковано во Лвові року 1574».

До нашого часу зберігся лише один примірник «Букваря» Івана Федорова, який було знайдено в Римі 1927 р. Зараз він знаходиться у бібліотеці Гарвардського університету (США).

Чотири з половиною століття минуло відтоді, як у львівській друкарні Івана Федорова вийшов «Буквар» – перший друкований посібник в Україні для навчання письму та читанню. Ця подія мала величезне значення для розвитку української освіти і культури. Український вчений Василь Німчук (1933–2017 рр.) зазначав, що «Видатний просвітитель дав зразок букваря для наступних діячів на ниві освіти…Від «Букваря» І. Федорова починається й друкована граматична традиція у східних слов’ян. Разом з тим видання Івана Федорова є чудовим зразком друкарського мистецтва» [4]. «Буквар» першодрукаря став зразком для численних посібників з початкового навчання, мав вплив на праці з граматики східнослов’янських мов та на сьогодні є однією з найцінніших книг у світі. Вітчизняний академік Яким Запаско (1923– 2007 рр.) зауважує, що перші публікації в нашій країні про «Буквар» Івана Федорова з’явилися у 1954 р. Відтоді змінилося ставлення і до постаті самого друкаря: «…Федоров, кого ми знали як друкаря і гравера, тепер здобуває право на місце серед просвітителів-педагогів» [1].



Джерела:

1.Запаско Яким. Мистецька спадщина Івана Федорова. Л., 1974. – С.24-28. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Я. Запаско. Мистецька спадщина Івана Федорова. (izbornyk.org.ua) (дата звернення 27.09.2023). – Заголовок з екрану.

2.Ісаєвич Д.Я. ФЕДОРОВ (Федорович) Іван // Енциклопедія історії України у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наукова думка, 2013. – Т. 10 : Т – Я. – С. 277. 

3.Федоров Іван. Граматика Івана Федорова: видається за постановою респ. оргкомiтету по вiдзнач. 400-рiччя рос. книгодрук. / І. Федоров. – Київ: Дніпро, 1964. – 81с.

4.Федоров Іван. Буквар Івана Федорова / І. Федоров; післямова В. Німчук. – Київ: Дніпро, 1975. – [95]95с.

 

Матеріал підготувала Діна Бондаренко,

головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань

19.10.2026
 
«Украинскій вѣстникъ»: голос української думки
11.10.2026
 
Той, хто повернув нам минуле. 140 років від дня народження Івана Крип’якевича
14.07.2026
 
Володар, що утвердив державу. 825 років від дня народження Данила Романовича
14.05.2026
 
Жива історія у слові: 135 років з часу першої публікації повісті Михайла Старицького «Облога Буші»
19.04.2026
 
Намисто української душі: в Івано-Франківську відбулася творча майстерка для херсонців
27.03.2026
 
Витоки книжної України. 950 років з часу написання «Ізборника Святослава» 1076 року
17.03.2026
 
Слово, що кликало до волі: 185 років з часу видання поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки»
18.02.2026
 
Феномен Володимира Винниченка – політика, письменника, людини свободи та суперечностей
27.01.2026
 
Забутий автор пісні «Ой, у лузі червона калина» (до 145-річчя від дня народження Степана Чарнецького)
16.01.2026
 
Місія – вижити (100 років від дня народження легендарної зв’язкової УПА Марії Савчин)

Календар подій

   1234
5678910 11
12131415161718
19 202122232425
262728293031