Єгипетське письмо
Коли у давнину люди винайшли малюнкове (предметне, піктографічне) письмо, вони зробили впевнений крок назустріч писемності. Проте далеко не все можна було 
висловити за допомогою малюнка-піктограми. Тому з’явився інший вид письма, в якому малюнок (знак) означав не лише предмет, а також дію і поняття. Такі знаки називали ідеограмами.
У Давньому Єгипті на основі піктограм виникли ієрогліфи – вид ідеографічного письма. Їх називали «священними знаками». Кожний ієрогліф означав слово або його частину.
Ієрогліфи висікали на стінах храмів і пірамід. Знаки наносили справа наліво і навпаки. Щоб знати, в якому напрямі читати, на початку тексту малювали руку. Вона вказувала пальцем напрям читання. Зазвичай надписи з ієрогліфів супроводжувалися талановито виконаними зображеннями. На стінах храмів наносили молитви богам і заклинання.
У другому тисячолітті до нашої ери отримали розповсюдження папірусні сувої. Значна кількість сувоїв збереглася до наших часів, багато їх було знайдено в гробницях фараонів. Як відомо, у релігії Єгипту з особливою пошаною ставилися до культу мертвих, єгиптяни щиро вірили в потойбічне життя.
З неабиякою урочистістю відбувалися поховання фараонів. Для їхніх могил будували величезні споруди – піраміди. Саркофаг із покійним розміщували у спеціально відведеній кімнаті піраміди. Поруч ставили предмети, якими фараон користувався за життя: меблі, їжа, посуд, папірусні сувої тощо. Жерці вкривали надписами і малюнками предмети, які знаходилися в кімнаті поховання фараона, а також двері, стіни цієї та інших кімнат піраміди. На дверях і над ними було написане попередження, що кожного, хто увійде до гробниці і порушить спокій покійного, чекає смерть.
Сувої, знайдені в пірамідах, містять безцінний матеріал для вивчення історії, літератури, науки та економіки Єгипту. У кожну могилу вкладали сувої із текстом так званої «Книги мертвих», яка містила опис шляху душі покійника в потойбічному світі. Цей опис супроводжувався молитвами та заклинаннями. Деякі сувої «Книги мертвих» виконані розкішно, багатокольорово, інші – більш скромно. Скоріш за все художнє оформлення сувоїв залежало від матеріальних статків покійного.
Єгипетські пам’ятки писемності свідчать про неабияку наукову обізнаність давніх єгиптян. Хоча тут варто зауважити, що наука була доступною незначній частині населення – жерцям і чиновникам, для яких вона була одним з інструментів поневолення народу.
Жерці добре орієнтувалися в астрономії, вміли вираховувати рух небесних світил, передбачати затемнення сонця і місяця. Знання астрономії та геометрії ставали в нагоді для розмежування землі та визначення величини земельних ділянок. Успішно розвивалася у Єгипті медицина. Лікарі вміли навіть проводити операції на очах, володіли секретами бальзамування тіл. Художня література мала переважно релігійних характер, проте зустрічалися повісті та казки світського походження.
З плином часу єгипетське письмо зазнавало змін, зумовлених потребою спростити написання знаків і пришвидшити процес письма. Спочатку кожний ієрогліф означав окреме слово. Пізніше їх почали використовувати для позначення окремих складів, аж поки кількість ієрогліфів не скоротилася до певного набору знаків на позначення одного звука, з якого слово починалося. Вважається, що єгипетське ієрогліфічне письмо започаткувало буквені алфавіти.
Спрощення малюнку писемних знаків, зумовлене певною мірою появою папірусу як матеріалу для писання, призвело до виникнення нової системи письма – ієратичного. Ієратичне письмо налічувало 300 знаків, використовувалося лише для написання світських книг і переписки. Релігійні тексти продовжували писати ієрогліфами. Ієратичним письмом користувалися не лише жерці, а й спеціально навчені писці. Демотичне письмо – останній етап розвитку єгипетського письма, яке сформувалося приблизно у ХІІ ст. до н.е. шляхом спрощення в окресленні знаків.
Для всіх, хто цікавиться єгиптологією, нагадуємо, що у нашому відділі зберігається факсиміле папірусного сувою «Papyrus Berlin 3127» (Edition Leipzig, 1966).
