До 260-ліття від дня народження Ф. Шиллера

Окрасою добірки, безперечно, є Зібрання творів Ф. Шиллера у 4 томах (Санкт-Петербург, 1901), що вийшло у відомому дореволюційному видавництві «Акционерное издательское общество Ф. А. Брокгауз – И. А. Ефрон» у серії «Библиотека великих писателей». Видання щедро прикрашене заставками, кінцівками, буквицями, полосними ілюстраціями.

У першому томі розміщена докладна біографічна довідка про Ф. Шиллера, його поетичні та окремі драматичні твори («Семела», «Розбійники», «Змова Фієско в Ґенуї»).

До другого тому увійшло більшість його драматичних творів, зокрема «Підступність і кохання», «Дон Карлос», «Валленштейн», «Марія Стюарт», «Орлеанська діва» та ін.

У третьому томі надруковані дві трагедії – «Мессінська наречена» і «Вільгельм Телль», а також різні повісті й історичні твори Шиллера. Четвертий том містить «Історію Тридцятилітньої війни» та філософські праці.

Серія книг «Европейские классики в русском переводе» (Санкт-Петербург, 1875) була видана як своєрідна хрестоматія для навчальних закладів. У частині, присвяченій Ф. Шиллеру, розміщені його балади, поезія «Пісня про дзвін» та перша частина драматичної трилогії «Валленштейн» під назвою «Табір Валленштейна». Окрім творів письменника, у книзі вміщено біографічний нарис і пояснювальна стаття з науково-критичним коментарем до поезії Шиллера.

У статті Володимира Спасовича (1829-1906) «Дружба Шиллера и Гете, 1794-1805 г.», яка була опублікована в журналі «Вестник Европы» (1894, т.1, т.2) висвітлено історія взаємовідносин двох великих німецьких поетів. Ця дружба тривала 11 років – до смерті Шиллера. Щоденне спілкування поетів, обговорення планів, спільна робота над деякими літературним задумами були для літераторів прекрасним творчим стимулом. Дружба Шиллера і Ґете відображена в епістолярній спадщині поетів, що нараховує близько 2000 листів.

Дослідник античної історії Генріх Якубаніс (1879-1949) у своїй праці «Отзвуки платонизма в лирике Шиллера» (Київ, 1904) простежив подібність світогляду Шиллера і Платона. На думку автора, своєрідність генія Шиллера полягала в органічному поєднанні філософії та поезії. І цим даром ніхто не володів до нього такою мірою, як Платон. «Философ Платон – один из величайших поэтов, поэт Шиллер – крупная величина в области философии» [9, С.1], – вважав Г. Якубаніс. Свої думки дослідник проілюстрував уривками з поезії Шиллера мовою оригіналу. Але подібність Ґете і Шиллера спостерігалась не лише в створеній ними поетичній і філософській думці, а й в їхньому особистому житті. Обидва генії були ідеалістами в теорії і на практиці. Вони почали свою літературну діяльність з протесту проти сучасного їм суспільства. І Платон, і Шиллер прагнули перевиховати людство задля його блага.

У біографічній статті Олексія Грузинського (1858-1930) «Ф. Шиллер» (Москва, 1904) докладно висвітлено життєвий і творчий шлях німецького поета. Сам же автор з матеріалами цієї статті виступив 15 грудня 1902 року в Історичному музеї в Москві.

Ситінське видання «Орлеанской девы» Ф. Шиллера містить лише окремі уривки з названої трагедії у перекладі Василя Жуковського (1783-1852). Це своєрідний учбовий посібник. На титульному аркуші так і зазначено «в изложении и объяснении для семьи и школы». Він був випущений друкарнею «Т-ва И. Д. Сытина» у 1905 році як безкоштовний додаток до журналу «Детское чтение».

Розуміння твору суттєво полегшує літературно-критична стаття відомого історика західноєвропейської літератури Івана Іванова (1862-1929), розміщена на початку збірки.

Твори Шиллера українською мовою першим почав перекладати Йосип Левицький у 1830-х роках, далі його справу продовжили Пантелеймон Куліш, Борис Грінченко, Олександр Кониський, Олена Пчілка та ін. У 1927 році у харківському державному видавництві вийшла збірка поезій Шиллера «Балади» у перекладі Дмитра Загула (1890-1944) із його вступною статтею і примітками. Але в нашому примірнику титульний аркуш і вступна стаття відсутні.

Причина зрозуміла – Дмитро Загул був репресований у 30-х роках, а його ім’я було викреслене з української літератури в прямому і переносному значенні.

В нашій бібліотеці зберігається також академічне Зібрання творів Шиллера у восьми томах (Москва-Ленінград, 1936-1950). Перші три томи, а також шостий і сьомий вийшли впродовж 1936-1937 років у славнозвісному видавництві «Academia» і збереглися у доброму стані.

Книги видавництва «Academia» вже самі по собі є бібліографічною рідкістю. Палітурка, титульні аркуші і заставки виконані відомим художником-графіком Іваном Рербергом (1892-1957).

Решта томів (п’ятий та восьмий) побачила світ вже після війни у 1949-1950 роках у видавництві «Гослитиздат». Проте ми маємо лише п’ятий том цього післявоєнного видання.