Діяльність Острозької друкарні

Острозька друкарня вважається найдавнішим після Львова осередком українського друкарства. Заснована в 70-х роках ХVI ст. князем Костянтином Острозьким, який хотів утілити в життя досить амбітний для тих часів задум — видати повний текст Біблії церковнослов'янською мовою.

Перший період існування друкарні пов'язаний з діяльністю Івана Федорова. Саме йому Острозький доручив обладнати друкарню. Тут Федоров надрукував 6 книг, зокрема Буквар (1578), Новий Завіт з Псалтирем (1580), Біблію (1851).

Вихід у світ Острозької Біблії мало неабияке значення для посилення авторитету православної церкви, яка піддавалася католицькій експансії. Книга була видана форматом in folio, двома шпальтами, містила 1256 сторінок. Аркуш вміщав 50 рядків. Художнє оздоблення книги представлене гербом князя Острозького, витонченою гравірованою рамкою на титульному аркуші, заставками, кінцівками, композиціями з виливних прикрас. Острозька Біблія наявна у фондах багатьох бібліотек не лише в Україні, але й за кордоном, що свідчить про чималий тираж видання.

Надрукувавши Біблію, І. Федоров покинув Острог. Після нього друкарню очолив український письменник і педагог Василь Суразький. За період його керівництва (1594-1599 рр.) було надруковано близько 13 книг.

У 1602 р. друкарня була переміщена до Дерманського монастиря. Князь Острозький, будучи людиною похилого віку, розділив майно між дітьми. Острог відійшов у власність сина Яноша, який був католиком, тому навряд чи сприяв би діяльності православної друкарні. Посаду друкаря в Дермані обіймав Дем'ян Наливайко, який видавав книги тогочасною українською і церковнослов'янською мовами. Однак розвивати справу у монастирі, віддаленому від міста, яке забезпечувало б усі необхідні процеси книгодрукування, було досить складно. У 1605 р. друкарня знову перемістилася в Острог, де вдалося видати ще кілька книг. 

У 1608 р. Костянтин Острозький помер, а діяльність друкарні поступово почала занепадати. Після смерті князя його син Янош видав дозвіл лише на одне видання, а інші підготовлені книги так і лишилися не виданими. Згодом всі острозькі церкви були відібрані в православних і передані під унію. За таких несприятливих умов Острозька друкарня припинила своє існування.

Загалом в Острозькій друкарні вийшло 28 видань. Їх тематика досить різноманітна: навчальні книги, літургійні тексти, полемічна література, оригінальні твори. Книги видавалися церковнослов'янською, українською та грецькою мовами.

Видавнича діяльність Острозької друкарні відіграла важливу роль у боротьбі за відстоювання православної віри, а також “стала вагомою складовою української культури, поєднала загальноєвропейський досвід із національними традиціями як в репертуарі видань, так і в художньому оформленні книги” [2].

Джерела:

1. Ковальчук Г. Рукописні книги та стародруки : навчальний посібник / Галина Ковальчук. — К., 2011. — 100 с., іл.

2. Позіховська С. Острозька друкарня — найдавніший після Львова осередок друкарства [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://chytomo.com/ostrozka-drukarnia-najdavnishyj-pislia-lvova-oseredok-drukarstva/ (дата звернення 11.10.2023).