Головна Книгознавча мозаїка Дивосвіт української казки

Дивосвіт української казки

22.07.2021 12:12

Мабуть, народні казки – той жанр фольклору, який залюбки читають і дорослі, і діти, адже в казках не лише вкладено багатовіковий досвід виховання, а й відображено світогляд народу, його морально-етичні принципи.

Казки поділяються на три основні групи: про тварин, чарівні (героїко-фантастичні), соціально-побутові. Казки про тварин вважаються найдавнішими, в них відображені спостереження людини над життям і поведінкою звірів. У таких казках тварини вміють думати, говорити. Таким чином в алегоричній формі розкриваються суспільні явища, побут людей. Іван Франко досить влучно свого часу зазначив, що казка про тварин «підморгує однією бровою на людей» [4; С. 6]. Тому й не дивно, що звірі репрезентують певні риси людського характеру: наприклад, лисиця – хитрість, підступність, улесливість; ведмідь – незграбність, недалекоглядність; вівця – беззахисність; осел – впертість; кінь і віл – працьовитість, покірливість тощо.

Чарівні казки більш обширні, у них фантастичне поєднується з героїчним. Тут домінує герой, який наділений рисами народного етичного ідеалу: працьовитість, доброта, розум, вірність. Нерідко персонажами чарівних казок виступають герої з надприродною силою, їхні подвиги мають здебільшого визвольно-патріотичний характер, приносять користь народу. На допомогу головному героєві часто приходять богатирі-побратими, звірі, птахи, різні стихії. Уважне й доброзичливе ставлення людини до навколишнього середовища обов’язково віддячується. Природа завжди приходить герою на допомогу у найнебезпечнішу мить. І в цьому розкривається також екологічний напрям виховання казок.

Соціально-побутові казки становлять найбільш чисельну групу українського казкового епосу. На відміну від казок двох попередніх груп, вони за походженням не такі давні. У них змальовано значно менше дивовижних пригод, натомість з’являється більше елементів реальної дійсності. У таких казках викриваються соціальна несправедливість, недоліки суспільного ладу. Позитивними персонажами соціально-побутових казок виступають представники найнижчих верств населення – сироти, наймити, прості козаки, парубки. Ці герої наділені кмітливим розумом, моральною стійкістю, добропорядністю.

У нашій бібліотеці зберігається добірка українських казок 50-60-х років ХХ ст. Книги цих часів надзвичайно цікаві з точки зору художнього оформлення. У виданнях казок зазначеного періоду використовуються традиційні елементи оздоблення рукописної книги – заставки, кінцівки, ініціали. Захоплює також і мистецтво ілюстрацій, з добіркою яких ви можете познайомитися у нашій галереї.

Олена Фетісова

Джерела:
1. Українські народні казки / упоряд. О. Іваненко. – Київ : Молодь, 1950. – 188 с.
2. Українські народні казки / за ред. П. Попова. – Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1951. – 406 с.
3. Українські народні казки / худ. І. Катрушенко. – Львів : Каменяр, 1966. – 277с.
4. Українські народні казки: для молодшого та середнього шкільного віку / іл. А. Базилевича ; худож. оформ. І. Козіної ; упоряд. О. Яремійчук ; ред. Т. Качалова ; вст. ст. М. Дмитренка. – Київ : Веселка, 1989. – 411 с.

 

Календар подій

  123 4 5
67 8 9101112
13141516171819
20212223242526
2728293031