Українська Берегиня (до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки)
29 червня за новим стилем (17 червня за старим) виповнюється 175 років від дня народження видатної української письменниці, меценатки, перекладачки, етнографки, фольклористки та громадської діячки Олени Пчілки (29.06.1849–04.10.1930рр.). Розбіжності щодо тлумачення дати народження письменниці пояснює на основі аналізу архівних документів дослідниця Марія Рахмун [4].
Цікавим є походження літературного псевдоніма, що вибрала для своєї творчості письменниця. Олена – тому, що так Ольгу називали на Волині, а Пчілкою, за однією із версій, лагідно кликав свою дружину-трудівницю Петро Косач. За іншою версією – письменниця цікавилася пасічництвом та обожнювала спостерігати за бджолами. Справжнє ім’я ювілярки – Ольга Петрівна Косач. Вона донька українського правника, поета, нащадка козацького роду Петра Драгоманова (1802–1860рр.), який мав багату бібліотеку книжок і колекцію періодичних видань. Мати Олени Пчілки, Єлизавета Іванівна Драгоманова (до заміжжя Цяцька), хоч офіційної освіти й не мала, але багато читала та неабияк любила народну творчість. Батьки письменниці мали дворянські титули. У цій родині виріс і видатний український учений Михайло Драгоманов (1841–1895рр.). Чоловіком Олени Пчілки був Петро Косач – юрист, освітянин, дійсний статський радник, меценат. Разом із ним Олена Пчілка виростила шістьох дітей – двох синів і чотирьох доньок, серед яких геніальна поетеса Леся Українка. Усі діти Косачів отримали чудову освіту і стали видатними діячами та діячками в різних галузях.
Велика родина, хатні клопоти не завадили Олені Пчілці проводити велику літературну, наукову, громадську діяльність. Вона, зокрема, є авторкою книги «Український народний орнамент» (1876р.). Ця праця отримала численні схвальні відгуки як від українських, так і від європейських дослідників. За життя письменниця колекціонувала зразки українських вишиванок та здобула славу першої в Україні знавчині цього виду народного мистецтва.
Разом із письменницею Наталею Кобринською (1855–1920рр.) і за підтримки Івана Франка (1856–1916рр.) Олена Пчілка видала у Львові дебютний в Україні феміністичний альманах «Перший вінок» (1887р.). Надруковано його завдяки приватним пожертвам і власним коштам Олени Пчілки. У «Переднім слові» Наталія Кобринська наголосила на провідній ролі Олени Пчілки у появі «Першого вінка»: «Наша книжка, се перший у нас голос, піднесений в справі жіночого питаня… Найбільшу заслугу около виданя сего «Альманаха» положила Ви. Олена Пчілка, бо коли ми уже гадали, що наші заміри зведуть ся на нінащо, що то страчена робота серед наших обставин – она подада помічну руку і додала заохоти до дальшої праці» [3].
Альманах «Перший вінок» побачив світ у Нью-Йорку у 1984 році з нагоди 100-ліття Українського жіночого руху. Авторський склад цього альманаху – це жінки, які першими порушили жіноче питання в Україні як багатоаспектну проблему. До альманаху увійшло 49 поетичних, прозових і публіцистичних творів. Це статті, оповідання та поезії сімнадцяти українських письменниць: Олени Пчілки, Наталії Кобринської, Уляни Кравченко (1860–1947рр.), Ганни Барвінок (1828–1911рр.), Климентії Попович (1863–1945рр.), Олесі Бажанської (1866 –1906 рр.), Дніпрової Чайки (1861–1927рр.), Михалини Рошкевич (1859–1957рр.), Ольги Франко (1864–1941рр.), Людмили Старицької (1868–1941рр.), Анни Павлик (1855–1928рр.), Сидори Навроцької (1858–1952рр.) та ін. Альманах відкривається віршем Олени Пчілки, що і дав назву усьому виданню – «Перший вінок». У ньому авторка промовляє:
До спілки-ж, сестри! В нашім гаю
Вінки ми праці повемо
І на користь рідному краю
Жіноче серце віддамо! [2].
Найвідомішими творами видання є «Товаришки» Олени Пчілки, «Пані Шумінська» Наталії Кобринської, поема «Русалка» й кілька поезій Лесі Українки.
Не тільки художні твори роблять альманах цікавим для дослідників. Так, статті Наталії Кобринської «Руське жіноцтво в Галичині в наших часах», «Замужня жінка середньої верстви», «Про рух жіночий в новійших часах» висвітлюють тему становища жінок у суспільстві того часу, а розвідка «Карпатські бойки і їх родинне життя» Ольги Франко (у дівоцтві Хоружинська) – дружини Івана Франка – є унікальним спостереженням за життям та побутом вказаної етнографічної групи українців.
Поява альманаху «Перший вінок» – це значна подія, що засвідчила початок нової епохи в Україні, становлення національно свідомого жіночого голосу. Саме зі сторінок цього видання прозвучала смілива і майже безпрецедентна на той час ідея жіночої університетської освіти. «Перший вінок» проклав шлях до літературного світу багатьом письменницям-дебютанткам, різним за соціальним статусом, віком та інтересами.
Олена Пчілка є також однією із фундаторок української дитячої літератури. Її перу належать поезії, казки, оповідання, п’єси для наймолодших читачів. Гончарівка зберігала примірник збірки Олени Пчілки «Годі, діточки, вам спать!», що побачив світ у Києві у дитячому видавництві «Веселка».
Упорядник та автор передмови - фольклористка і літературознавиця Олена Таланчук зазначила, що «своїм громадянським обов’язком Олена Пчілка вважала просвітительсько-виховну роботу. Багато енергії й таланту віддала справі виховання й освіти українських дітей, «щоб не виростали вони перевертнями, щоб звикали шанувать своє рідне»[6].
Збірка складається з двох розділів.
- У першому містяться оригінальні твори письменниці – вірші, байки, оповідання та казки.
- Другий розділ склали фольклорні записи Олени Пчілки: дитячі пісні, вірші, казки, сміховинки, ігри, загадки, прислів’я.
Олена Пчілка – яскрава постать в українській культурі. Її творчість багата і різноманітна, але попри це тривалий час про неї не писали, не друкували її творів, намагалися викреслити з історії літератури. Усе своє життя письменниця наполегливо відстоювала функціонування української мови в усіх сферах культурного і громадського життя, боролася за існування українських шкіл та університетів, за створення кафедр українознавства, за поширення української книги серед народу.
Академік Дмитро Донцов мав усі підстави зауважити, що «Олена Пчілка… була однією з найвидатніших постатей українського жіноцтва… В історії воюючого українства, і в галереї видатних українських жінок, – займе постать матері Лесі Українки одне із почесних місць».
Список джерел:
1. Дмитро Донцов. Дві літератури нашої доби: Мати Лесі Українки (Олена Пчілка) [Електронний ресурс] / Дмитро Донцов – Режим доступу: https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Publ/Dontsov/DviLiteratury/OlenaPchilka.html. - Назва з екрану. - Дата публікації 16.12.2023. - Дата перегляду 17.06.2024
2. Ніколайчук Ірина. Не лише мати Лесі Українки. Олена Пчілка в українській культурі [Електронний ресурс] / Ірина Ніколайчук. - Режим доступу: https://chytomo.com/ne-lyshe-maty-lesi-ukrainy-olena-pchilka-v-ukrainskij-kulturi/ . - Назва з екрану. - Дата публікації 14.05.2024. - Дата перегляду 27.06.2024
3. Перший вінок: жіночий альманах / ред. та вид. Н. Кобринська та О. Пчілка. – Львів: З друк. Т-ва ім. Шевченка, під зарядом К. Беднарського, 1887. – 464 [2–3], [4]с.
4. Перший вінок: жіночий альманах, 1887–1984 / ред. та вид. Н. Кобринська та О. Пчілка, вступ. ст. і біогр. нотатки Лариса Залеська-Онишкевич, обкл. С. Геруляк. – Нью-Йорк: Союз українок Америки, 1984. – ХIХ, 486с. – Перше вид.: Львів: Друк. Т-ва ім. Шевченка, 1887. – Видано у 100-ліття Українського жіночого руху. – Факсиміле 1-го вид.
5. Рахмун Марія. Коли народилася Олена Пчілка: справжня дата [Електронний ресурс] /Марія Рахмун – Режим доступу: https://history.rayon.in.ua/blogs/617188-koli-narodilasya-olena-pchilka-spravzhnya-data . - Назва з екрану. - Дата публікації 17.07.2023. - Дата перегляду 25.06.20246. Пчілка Олена. Годі, діточки, вам спать! : вірші, оповідання, казки, фольклор. записи: для дошк. та мол. шк. віку / О. Пчілка; [упорядкув. та передм. О. Таланчук; ред. О. С. Яремійчук]; худож. І. Литвин. – Київ : Веселка, 1991. – 336 [7], [11]с.
Матеріал підготувала Діна Бондаренко,
головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань
