Головна Книгознавча мозаїка "Руській трійці" - 190 років

"Руській трійці" - 190 років

03.07.2023 14:36

(за матеріалами з рідкісного фонду Гончарівки)

У цьому році виповнюється 190 років з часу створення галицького літературного угрупування «Руська трійця» (1833–1837 рр.). Нагадаємо, що слово «руська» у ті часи означало «українська». Його засновниками стали троє друзів-студентів Львівського університету, вихованців греко-католицької духовної семінарії: двадцятидворічний Маркіян Шашкевич (1811–1843 рр.) – організатор і лідер, дев’ятнадцятирічний Яків Головацький (1814–1888 рр.) та двадцятидворічний Іван Вагилевич (1811–1866 рр.). Угрупування було об’єднане спільною народницькою ідеєю служіння українській культурі та переймалося потребою відродження національної свідомості і розвитку письменства на основі живої народної мови. Своїм девізом «Руська трійця» обрала рядок зі збірки народних пісень видатного українського науковця Михайла Максимовича: «Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде». Велика заслуга членів «Руської трійці» в тому, що вони видали перший український фольклорно-літературний альманах «Русалка Дністровая», який мав важливе значення для літературного і культурного життя України.

У цінному фонді Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара зберігається унікальне львівське видання 1937 року «Історія української культури», на сторінках якого знаходимо цінні відомості про «Руську трійцю» і «Русалку Дністрову». Книга вийшла завдяки зусиллям відомого вітчизняного видавця Івана Тиктора під загальною редакцією українського історика Івана Крип’якевича. Художнє оформлення палітурки здійснив вітчизняний графік і мистецтвознавець Павло Ковжун. Видання вирізняється гарною якістю друку та містить 519 ілюстрацій. Воно структуроване за трьома частинами: «Княжа доба», «Доба перемін»,  «На світанку нових часів», у яких висвітлюються такі напрями: побут, письменство, мистецтво, театр і музика. У цій науковій праці автором розділу «Письменство» став відомий український літературознавець, педагог,  письменник Володимир Радзикевич. У дванадцятому параграфі «На крилах романтизму» уміщено, зокрема, такі матеріали: «Русалка Дністрова», «Життєвий шлях Шашкевича», «Писання Шашкевича» та «Слідами Шашкевича». У них мова йдеться про першу рукописну поетичну колективну збірку «Син Русі» (1833 р.), укладену членами «Руської трійці». Вона стала підготовкою до виходу «Русалки Дністрової». Також розповідається про невдалу спробу Маркіяна Шашкевича видання збірки «Зоря» (1834 р.), що була заборонена віденською цензурою через народну мову та фонетичний правопис. «Ясним блиском у темряві, серед якої блудили українці по обидвох боках Дністра на початку ХIХ в., була «Русалка Дністрова» [1], – так визначає значення альманаху для усього українського народу Володимир Радзикевич. Не дивно, що цьому епохальному виданню він приділяє особливу увагу. З «Історії української культури» дізнаємося, що альманах «Русалка Дністровая» вийшов у місті Буда (Будапешті) «Письмом Корол. Всеучилища Пештанського, 1837» [1]. Наклад видання складав 1000 примірників, але до читачів дійшли лише двісті, решту вісімсот примірників затримала цензура. Також Володимир Радзикевич знайомить читачів зі структурою  «Русалки Дністрової». Це чотири частини («Українські народні пісні», «Складання Шашкевича та його товаришів», «Перероби» (переклади), «Старина») та рецензія Маркіяна Шашкевича на фольклорний збірник вітчизняного вченого Йосипа Лозинського «Руське весілля». В альманаху, зауважує дослідник, прізвища членів гуртка «Руська трійця» вказані під псевдонімами. Крім цього повідомляється про найціннішу частину альманаху, яку складають твори Маркіяна Шашкевича, головного ініціатора створення цього видання. В «Історії української культури» подано також відомості про біографію Маркіяна Шашкевича, дані про творчу діяльність його найближчих друзів та співавторів збірника «Русалка Дністровая» Якова Головацького й Івана Вагилевича.

У фонді бібліотеки зберігається також київський примірник фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая», що вийшов друком у 80-х роках минулого століття. Видання має вступну статтю науковця Михайла Шалати, який захистив кандидатську дисертацію на тему «Маркіян Шашкевич. Життя і громадсько-культурна діяльність».

Українці шанують пам’ять Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича. Цьогоріч виповнюється 10 років від часу встановлення в Івано-Франківську першого в світі пам’ятника діячам «Руської трійці». Він знаходиться у самому центрі міста у сквері, що з 2015 року носить ім’я «Руської трійці». Автор пам’ятника – прикарпатський скульптор Володимир Довбенюк. Монумент створений із бетонної суміші, тонованої в колір граніту, та споруджений за кошти, зібрані під час акції «Збудуємо методом народної будови пам’ятник «Руській трійці». Містяни полюбляють відвідувати місце, де знаходиться цей монумент. Біля нього завжди людно як у будні, так і у вихідні дні, але особливо багатолюдно – у святкові. На День вишиванки цьогоріч скульптуру «Руської трійці» одягли у вишивані сорочки. У такому незвичайному вигляді побачили монумент і працівники Гончарівки, які перебувають в Івано-Франківську. Тож запрошуємо користувачів переглянути ці світлини та оцінити своєрідність і красу монументу.

Пропонуємо перелік використаних джерел про літературне угрупування «Руська трійця», що є у фонді Гончарівки:

1. Історія української культури / Іван Крип’якевич.  –  Львів: Іван Тиктор, 1937. –  С. 328 –[328], [330] 338. 

2.«Русалка Дністровая» // Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / Ю. І. Ковалів,  А. В. Мещеряк, А.А. Даниленко. – Т.2 М (Маадай-Кара)  – Я (я-форма). – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 361– 362.

3.Русалка Дністровая: фольклор.-літ. альм. «Руської трійці» / Вступ. ст., підготов. текстів і прим. М. Й. Шалати. – Київ: Дніпро, 1987.  – 206 с.

 

Матеріал підготувала Діна Бондаренко,

головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань

Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930