На поличку книгознавцю

Вивлиофика: История книги и изучение книжных памятников. Выпуск 1. – М.: Пашков дом, 2009. – 260 с.: ил.

У даному випуску представлені статті вчених-книгознавців, істориків книги, бібліотекарів. У працях висвітлюється історія створення і формування фондів Музею книги Російської державної бібліотеки, який у 2008 р. відзначив своє 90-річчя. Саме тут накопичені багаті традиції підготовки наукових праць і матеріалів, які популяризують історію книги, пам’ятки російського і зарубіжного книгодрукування.
Статті збірника висвітлюють широке коло питань: історія Науково-дослідного відділу Російської державної бібліотеки, різні аспекти вивчення історії книги, реконструкція книжкових зібрань у фондах сучасних бібліотек, доля окремих книжкових пам’яток, музейне експонування рідкісних книг. Важливою особливістю видання можна вважати комплексний джерелознавчий підхід, який використовується у більшості праць. Порівняльне вивчення матеріалів бібліотечних фондів, архівних документів, пам’яток матеріальної культури для відтворення історії книги і глибокого вивчення книжкових пам’яток є магістральним напрямом сучасного книгознавства.
Збірник містить ілюстрації, зокрема відтворені орнаментально-графічні прикраси в книгах ХVІІ-ХІХ ст. із зібрання Музею книги Російської державної бібліотеки.
Видання зацікавить істориків, бібліофілів, широке коло спеціалістів гуманітарного профілю.
 

Вивлиофика: История книги и изучение книжных памятников. Вып. 2 – М.: Пашков дом, 2011. – 247 с.: ил.

У збірнику розміщені статті вчених-книгознавців, істориків, бібліотечних працівників, які представляють відділи рідкісних книг Російської державної бібліотеки, Наукової бібліотеки Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, Вологодської обласної універсальної наукової бібліотека ім. І. В. Бабушкіна, а також Челябінську державну академію культури і мистецтв. У них розглянуто історичні аспекти роботи з рідкісною книгою в бібліотеках, історію формування фондів книжкових пам’яток. Автори діляться результатами своїх досліджень з історії книги, реконструкції приватних і громадських книжкових зібрань, новознайдених стародруків і унікальних екземплярів книжкових пам’яток.
Збірник проілюстрований оригінальними іконографічними матеріалами, архівними документами, зображеннями книг.
Видання зацікавить істориків, бібліофілів, широке коло спеціалістів гуманітарного профілю.
 

Колупаев В. Е. Православная книга русского зарубежья первой половины ХХ века: из истории тип. братства Иова Почаевского, Волынь – Карпаты, 1903-1944 / В. Е. Колупаев; Российская гос. б-ка, Научно-исслед. отд. книговедения. – М.: Пашков дом, 2010. – 280 с.: ил.

Монографія присвячена вивченню історії російського типографічного чернечого братства преподобного Іова Почаївського, яке на початку ХХ ст. входило до складу великого російського церковного редакційно-видавничого комплексу в Почаївській Успенській Лаврі. Основна увага приділяється таким історичним періодам, як Громадянська війна в Росії та еміграція. В книзі йде мова про дореволюційні події на Волині, участі російських монахів в громадському житті краю, про відтворення традицій православного книговидавництва Карпатської Русі. Представлені персоналії відомих церковних лідерів – Антонія (Храповицького), Віталія (Максименка), Нафанаїла (Львова), Віталія (Устинова), Лавра (Шкурла) та ін.
Книга адресована студентам, аспірантам, вченим.
 

Крутова М. С. Книга глаголемая: Семантика, структура и варьирование названий русских рукописных книг ХІ-ХІХ вв. / М. С. Крутова; Российская гос. б-ка, НИО рукописей. М.: Пашков дом, 2010. – 370 с.

У данному виданні проводиться комплексний філологічний аналіз російських рукописних книг. Уперше в межах однієї праці зібрано, систематизовано, проаналізовано і теоретично узагальнено матеріал про номінативні комплекси російських рукописних книг. Головним джерелом дослідження послугували писемні пам’ятки ХІ-ХІХ ст., які зберігаються в науково-дослідному відділі Російської державної бібліотеки.
Аналіз назв російських рукописних книг дозволить прослідкувати тісний зв'язок мовного і літературного процесів з духовними потребами суспільства, виявити, яким чином зміст тексту впливав на його позначення автором, укладачем, читачем, а потім і дослідником. Вивчення семантики, текстології і жанрових форм номінативних комплексів відкриває нові можливості для більш глибокого розуміння сприйняття рукописної книги в процесі її функціонування на різних етапах розвитку суспільства, оскільки в найменуваннях текстів і книг знайшло відображення ставлення автора і читача до змісту матеріалів рукописів. Усе це визначає актуальність і наукову значущість даного видання.
Видання адресоване філологам, книгознавцям, історикам, культурологам, палеографам, читачам, які цікавляться проблемами рукописної книжної культури.