Книжкова шафа бібліофіла

Библиофильские известия. – 2011. – №10. – Москва: Инскрипт.

«Библиофильские известия» – видання, яке користується неабиякою популярністю серед книголюбів. На його сторінках можна знайти чимало цікавої і корисної інформації, яка подається у доступній формі, супроводжується численними ілюстративними матеріалами.
У даному випуску розміщені 2 статті Я. Бердичевського: про книжкову Пушкініану російського зарубіжжя і про екслібриси англійських дипломатів. Дослідник В. Молодяков у матеріалі «Трюффаж, або книги з начинками» ділиться цікавими спостереженнями стосовно того, які несподівані сюрпризи можуть причаїтися між сторінками книг. Адже букіністи і колекціонери називають трюффажем саме те, що вкладено в книгу і продається разом із нею – наприклад, випадково залишений старий трамвайний квиток, газетна вирізка, невеличкий аркуш паперу з авторськими нотатками.
Також у виданні публікуються цінні спогади історика Володимира Адарюкова про видатного знавця російської книги Д. В. Ульянинського. Чимало статей журналу торкаються проблеми зарубіжного бібліофільства.
Більш детально ознайомитися із тематикою статей «Библиофильских известий» ви, шановні користувачі, зможете з наведеного змісту.
 

Библиофильские известия. – 2011. – №11. – Москва: Инскрипт.

У даному номері значну увагу приділено огляду найбільш значущих конференцій і виставок, які висвітлюють актуальні питання бібліофільства. Також на сторінках видання розміщена хроніка засідань відомих бібліофільських клубів, зокрема і херсонського міського клубу друзів книги «Кобзар». У рубриці «Бібліофільський архів» розміщенні цінні спогади В. Снегирьова про видатного знавця російського екслібриса У. Іваска.
Більш детально ознайомитися із тематикою статей «Библиофильских известий» ви, шановні користувачі, зможете з наведеного змісту.
 

Библиофильство и личные собрания: материалы Первой междунар. конф. (Москва, 31 марта, 2011). – 572 с.: цв. ил., факс., фот. – Москва, 2011

У збірник увійшли матеріали виступів конференції «Бібліофільство і особисті зібрання». Своїм досвідом і знаннями поділилися члени Національної спілки бібліофілів Росії, учені, бібліотекарі, журналісти, літератори, букіністи.
У виданні подаються описи особистих бібліотек ХІХ-ХХ ст., зібрань, які зберігаються у фондах державних книгосховищ; розміщені розповіді про відомих бібліофілів минулого; наведені описи сучасних приватних книжкових зібрань і історія їх створення; розповідається про діяльність бібліофілів закордоном. Цікавим додатком до збірника є поема про колекціонерів  «О тех, кто любит собирать…» Я. Г. Зака. Цей поетичний твір є енциклопедією і своєрідним пам’ятником радянському бібліофільству.
Видання добре ілюстроване, адресується істориками, бібліотекарям, книгознавцям, бібліофілам, а також тим, хто цікавиться історією книги.
 

Бондар Н. П. Видання Івана Федорова та Петра Мстиславця з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, попримірниковий опис / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2012. – 311 с.: іл.

Пропонована робота є результатом дослідження та бібліографічного опрацювання примірників видань Івана Федорова та Петра Мстиславця, а також безвихідних анонімних видань із фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Робота складається із текстової частини, опису 10 видань у 44 примірниках та супроводжується додатковими розділами, серед яких іменний покажчик осіб та установ, що згадуються в описах, схема міграції примірників та ін. Структура вміщених у каталозі описів традиційно складається із опису видання й опису примірника. Опис видання включає такі позиції, як «організація видання», «характеристика друку», «художнє оформлення», «склад видання», «початкові слова аркушів», «помилки в нумерації», «варіанти набору», «використання пробільного матеріалу», «примірники», «бібліографія видання».
Дослідження розраховане на фахівців різних гуманітарних галузей знань та широкий читацький загал, покликане сприяти подальшому введенню в науковий обіг давньої кириличної друкованої спадщини.
 

Дзюбан Р. Друкарів захоплено в Полоцьку (до початків білоруського, українського та московського друкарства): робоча гіпотеза. – 64 с.: ілюстр., фотогр. – Львів, 2013

У дослідженні розглядається проблема початків східнослов’янського друкарства. На основі відомих і маловідомих праць автор пропонує власну гіпотетичну реконструкцію деяких початкових моментів з історії друкарської справи на землях Великого Князівства Литовського і Московської держави.
Для всіх, хто цікавиться культурним минулим нашого народу.
 

Тебиев Б. К. Тайны книжных переплетов. Из записок книжника / Борис Тебиев; Рос. гос. б-ка. – Москва: Пашков дом, 2008. – 384 с.

Видання містить нариси про дивовижну долю книг з приватної домашньої бібліотеки професора Російського гуманітарного університету Бориса Тебієва. «Тайны книжных переплетов» – це захоплива розповідь про рідкісні книги, їх авторів, видавців, розповсюджувачів, про зустрічі з цікавими особистостями. У книзі представлені маловідомі факти, пов’язані з життям і творчістю багатьох діячів російської культури ХVІІІ-ХХ століть.
Сам автор сформував мету даного видання так: показати читачеві, наскільки романтичним і захопливим є процес пошуку рідкісних книг, якою хвилюючою може бути радість навіть маленьких відкриттів, як багато значить в нашому житті розумна добра книга.
Видання адресоване широкому колу читачів, книгознавців, літературознавців, істориків.
 

Іващук Л. Архівні фонди музейних установ гуманітарного циклу Всеукраїнської академії наук (1918-1934 рр.): монографія / Леся Іващук. – Київ, 2012. – 352с.

Монографію присвячено архівознавчому та документознавчому дослідженню архівної спадщини музейних закладів при Всеукраїнській академії наук (ВУАН), а саме: Кабінету-музею антропології та етнології ім. Ф. К. Вовка, Українського театрального музею, Музею українських діячів науки та мистецтва, Київської картинної галереї та Музею мистецтв при ВУАН. Хронологічні рамки – 1920-1930-ті роки. Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами, обґрунтовано унікальність джерелознавчого значення архівної спадщини для наук гуманітарного профілю. Проведено аналіз та класифікацію архівних комплексів, біографічних та бібліографічних матеріалів музейних діячів А. З. Носова, Л. С. Шульгіної, М. Я. Рудинського, Є. Я. Рудинської, П. І. Руліна, С. О. Гілярова, М. О. Макаренка, І. І. Врони, М. Ф. Христового. Приділено увагу епістолярній спадщині Д. П. Гордєєва та П. І. Руліна.
Склад і зміст архівних фондів є унікальними для осмислення історії української культури та науки, вони розкривають роль музейних діячів як академічних дослідників, архівістів, організаторів фонду, комплектаторів музейних архівів та колекційних історичних документів.
Монографічне дослідження зацікавить архівознавців та документознавців, студентів, широке коло читачів, зацікавлених даною проблемою.