Головна Книгознавча мозаїка Штрихи до портретів херсонських книжників

Штрихи до портретів херсонських книжників

23.04.2016 08:47

Про книгу можна говорити багато – і як про витвір духу людського, і як про створіння рук людських, і як про «немеркнуче світло вічних істин...». І хоча просування нових форматів читання (електронні книги) та впровадження нових інформаційних сервісів, зокрема, хмарних, які передбачають віддалену обробку та зберігання даних, – це вже нинішня бібліотечна реальність, повернення «живої» паперової книги у суспільство – актуальне питання для нас, бібліотекарів, і взагалі всіх тих, хто опікується довгим життям традиційної книги. Чималу роль у цьому відіграють справжні книжники, які щедро діляться з оточуючими своїми знаннями і любов'ю до книги, і тим самим наближають її до звичайного, рядового читача, викликаючи хоча б іскру зацікавлення до неї. Подивимося «очима часу» на портрети херсонських книжників.

Людиною, що залишила яскравий, помітний слід в історії вітчизняного бібліофільства взагалі і херсонського, зокрема, був Сергій Олександрович Сильванський (1893-1937). Уродженець Херсона, випускник Московського університету, Сильванський за фахом був юристом, а за покликанням – справжнім бібліофілом, знавцем, шанувальником і поціновувачем книги. Відомий він і як історик-краєзнавець. Перипетії долі Сильванського, його краєзнавчі та книгознавчі розвідки хвилювали і захоплювали розум та серця місцевих краєзнавців протягом багатьох років. Про це свідчать дослідження херсонців, які зберігаються у фонді бібліотеки. Це – видання «Старый Херсон Сергея Сильванского» С. М. Сухопарова (Херсон, 2002) і цікавий нарис «С. О. Сильванський – останній літописець старого Херсона» В. А. Черникова, опублікований у місцевому альманасі «Константи» (Херсон, 2006, №1, С. 106 – 112). На жаль, архів і бібліотека Сергія Сильванського не збереглися. Але його роботи, наявні в бібліотеці: «Провинциальные книжные знаки» (Херсон, 1927), «Библиотеки старого Херсона» (Херсон, 1928), «Книжные знаки Александра Скворцова» (Херсон-Саратов, 1929), «Экслибрис: популярний очерк» (М., 1932), становлять непересічний інтерес для культурної спільноти не тільки місцевого значення.

Часи Сильванського, а це 1920-30-ті рр. минулого століття, коли «провінція була бідна не тільки книголюбами, але й взагалі людьми, що читали книги», канули в літу. Майже через сорок років «одна, але полум'яна пристрасть» об'єднала херсонських книжників іншого покоління в клубі аматорів книги, створеному у вересні 1966 р. за ініціативи обласного управління у справах друку, облкниготоргу і міської організації товариства «Знання». Робота клубу носила масово-популяризаторський характер, розрахований на широкі кола книголюбів. Активно читалися лекції, в тому числі й бібліотекарями нашої книгозбірні, проводилися консультації, огляди книжкових новинок, організовувалися виставки-продажі літератури, відбувалися зустрічі з письменниками, поетами, літературознавцями. Тематика проведених заходів була різноманітною. Зміни, що відбуваються у світі та країні, звичайно ж, відбиваються і на діяльності клубу. Але, незважаючи на всі труднощі, клуб вижив і дотепер продовжує працювати, але вже в основному на базі секції бібліофілів.

Беззмінним головою клубу більше 30 років був Михайло Андрійович Ємельянов (1923-2014), почесний громадянин міста, палкий прихильник книги. Книги завжди і всюду супроводжували Михайла Андрійовича – з напівголодного дитинства до останніх днів життя. На жаль, його, як і багатьох інших відомих херсонських книголюбів-колекціонерів: Л. К. Ширяєва, Є. В. Горностаєва, В. А. Бєлоусова, В. Г. Абдалова, В. А. Бистрова, В. А. Черникова вже немає з нами. Але залишилися їхні публікації в місцевій пресі, спогади про них інших членів клубу. Друковані видання членів клубу «Альманах библиофила» (Херсон, 2005), «Мой путь коллекционера» (Херсон, 1994) Л. К. Ширяєва, «Судьба коллекционера» (Херсон, 2005), «Книги в моей жизни» (Херсон, 2006), «40 лет служения книге» (Херсон, 2007), «…Иных уж нет, а те далече…» (Херсон, 2012) М. А. Ємельянова, «Экслибрисы Феликса Кидера» (Херсон, 1998) В. А. Бистрова і І. В. Замараєвої та ряд інших публікацій є справжнім літописом діяльності херсонських книголюбів.

З теплом і вдячністю ми згадуватимемо М. А. Ємельянова. Бібліотеці він подарував понад півтори тисячі книг зі свого зібрання, яке трепетно збирав протягом довгого часу. Першою ластівкою благодійницької діяльності Михайла Андрійовича була колекція «Пушкініани» та зібрання творів образотворчого мистецтва, передані в дар музеям міста до 225 – річчя Херсона в 2003 році, а для нашої бібліотеки – прижиттєве видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка. В 2005 році він знову подарував нам 207 примірників видань XVIII – XIX та початку ХХ ст., а також колекцію « Блокіани» (прижиттєві твори О. Блока та література про нього). Один із примірників зібрання – збірка «Стихи о России» (Пг., 1915) – з автографом самого Олександра Блока. Серед прижиттєвих публікацій видатних майстрів слова, подарованих колекціонером, такі як «Стихи» Т.9. В. А. Жуковського (СПб., 1849), «Стихи» М. О. Некрасова (СПб., 1864), «Полное собрание сочинений» Л. М. Андрєєва (СПб., 1913) з автографом автора у першому томі тощо.

 Згодом М. А. Ємельяновим була поповнена бібліотечна колекція книг, виданих під час Другої світової війни, а Художньому музею міста дісталася колекція екслібрисів. Напередодні свого 90-ліття в 2013 році Михайло Андрійович в черговий раз безкорисливо передав нам більше семисот книг. Серед них – рідкісні примірники ювілейних і бібліофільських видань і книги з автографами відомих письменників – О. Т. Гончара, М. Т. Рильського, Р. Г. Гамзатова, К. М. Симонова та інших відомих літераторів.

Цінною частиною Ємельянівського подарунка можна вважати колекцію міні-друків. Понад двохсот міні-книжок істотно доповнили та стали справжньою окрасою нашої бібліотечної колекції. Серед них «История римского народа» Тіта Лівія (К., 1914) з серії «Ліліпут», «Казначейша» М. Ю. Лермонтова (К., 1892)з серії «Крошка», Казки» Г. Х. Андерсена, видане московською друкарнею А. І. Мамонтова в 1877 році, «Басни» І. А. Крилова. Одне з них – ювілейне, яке вийшло в Санкт-Петербурзі в типографії Гольдберга у 1895 р., інше було видане московським видавництвом Миколи Миляєва в 1898 р.

Михайло Андрійович був укладачем і співавтором цілого ряду досліджень з історії нашого краю. Як завзятий книжник та пропагандист книги неодноразово приймав участь в численних масових заходах, що проводились культурними закладами міста. Матеріали його колекційних зібрань неодноразово експонувались на виставках в бібліотеках та музеях. Незважаючи на поважний вік, йому до останніх хвилин життя були притаманні світлий розум, інтелектуальна активність та щедрість серця.

Серед численних бібліотечних колекцій певний культурологічний інтерес становить колекція видань з автографами. Майже з перших років існування бібліотеки почалося їх збирання. Нині маємо в колекції твори друку з авторськими написами відомих земляків: історика Є. В. Тарле, вченого-біолога А. А. Браунера, земського санітарного лікаря Н. І. Тезякова, В. К. Шенфінкель, краєзнавця-бібліофіла С. О. Сильванського. Чимало митців слова побувало на Херсонщині і залишили на спогад свої твори з автографами. Це, перед усім, О. Т. Гончар, М. П. Бажан, Яр Славутич, Ч. Т. Айтматов, П. .Г. Антокольський тощо.

Заслуговує на увагу зібрання книг з автографами, подароване нам херсонським журналістом Давидом Іллічем Файнштейном (1921-2001). Його книжкове зібрання нараховує майже триста примірників видань з автографами відомих літераторів, знавців книги та громадських діячів ХХ ст. і містить не тільки книги, а й численне листування з авторами подарованих творів. Серед подарованих видань – твори історика Д. І. Яворницького (Еварницького), письменників О. Т. Гончара, Ю. К. Смолича, Р. Г. Гамзатова, Е. Б. Межелайтіса, К. М. Симонова, книгознавця і колекціонера О. Г. Ласунського та багатьох інших. Улюбленій журналістиці Давид Файнштейн присвятив понад п’ятдесят років свого життя, був головним редактором Херсонського обласного телебачення, засновником літературного телевізійного салону «Книга з автографом». Як згадував сам Давид Ілліч, ці книги й листи роками були з ним поруч. Він працював над ними, намагаючись окреслити віхи літературної біографії Херсонщини. Давид Файнштейн повертав читачам забуті імена відомих і не дуже відомих письменників, цікавих особистостей, чиє життя і книги тією чи іншою мірою були пов’язані з придніпровською стороною.

На жаль, життєві обставини перешкодили повністю здійснитися задумам Д. І. Файнштейна. Тому й передав він свої книги улюбленій бібліотеці, читачем якої колись був. Закоханість у свою справу, активна життєва позиція, любов до людей і щира зацікавленість ними завжди були притаманні йому. Він писав і публікувався до останніх днів свого життя, но вже як громадянин Ізраїлю.

Покоління 1970-х років напевне пам'ятає повість Володимира Бєляєва «Стара фортеця». Але не всі знають, що в роки Першої світової війни родині письменника довелося переїхати з Кам'янця-Подільського до Херсона. Спогади про той час знайшли своє відображення на сторінках повісті. Тепер книга з автографом В. П. Бєляєва з колекції Файнштейна зберігається у нас. А один з піонерів радянського кінооператорського мистецтва, професор А. Д. Головня, в чиєму послужному списку такі відомі світові кіно шедеври як «Мати», «Нащадок Чингіз-хана», «Суворов» тощо, свої дитячі роки провів на Херсонщині. Тож, завдяки Давиду Іллічу книга спогадів відомого кінооператора з його автографом тепер також є в нашому фонді.

Особисті книжкові колекції різнопланові й різноманітні. Вони можуть багато чого розповісти про себе, про свого власника та про час, свідками якого вони були. Шляхи їхнього надходження до бібліотеки теж різні. І якщо колекції М. А. Ємельянова і Д. І. Файнштейна були нам подаровані власниками, то невелике за обсягом зібрання книг французькою мовою, яке потрапило до бібліотеки у період бурхливих революційних подій минулого століття раніше належало композитору Сергію Володимировичу Юферову, дворянинові за походженням. Ноти музичних творів С. В. Юферова зараз зберігаються в Санкт-Петербурзькій державній театральній бібліотеці. А документи із сімейного архіву Юферових зберігаються в архівах Санкт-Петербурга й частково в Херсонському державному архіві області. На жаль, час залишив нам усього 40 примірників книг з бібліотеки С. В. Юферова. Це твори В. Гюго, А. Доде, Е. Золя, Гі де Мопассана, П. Лоті та А .Франса французькою мовою.

Багато ще нерозкритих таємниць зберігають бібліотечні зібрання і дослідницька робота з їх вивчення та опрацювання постійно триває. Саме ці надходження з часом стали основою формування рідкісного і цінного фонду книгозбірні. Наше завдання – не тільки зберегти їх для майбутніх поколінь, але й зацікавити сучасного користувача. Бо це наша культурно-історична пам’ять, документальне свідчення про літературно-культурні процеси, що відбувалися минулої епохи.

Ольга Сак

Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930