Тарасові Шевченку - 210 років!

(за виданнями української діаспори з рідкісного фонду Гончарівки)

9 березня цього року виповнюється 210 років від дня народження великого українського поета та легендарної постаті національної культури Тараса Шевченка. Він є автором знаменитої поетичної збірки творів «Кобзар» (1840 р.), що принесла йому невмирущу славу. Про прижиттєве видання «Кобзаря» (1860 р.) та інші примірники шевченкіани, що зберігалися у цінному фонді Гончарівки, а також про просвітницькі заходи, проведені у відділі рідкісних і цінних видань з метою популяризації спадщини Великого Кобзаря,  неодноразово інформували під час Шевченківських днів у  минулі роки.

Наша бібліотека до повномасштабного вторгнення зберігала і видання української діаспори, що присвячені шевченківській тематиці. Одне із них – «Т. Шевченко – співець української слави і волі». Автор цієї праці – доктор філософії, український журналіст, літературознавець, літературний критик і громадський діяч з покоління Січового стрілецтва Лука Луців (1895–1984 рр.). Він належав до наукової школи вітчизняного літературознавця Степана Смаль-Стоцького (1859–1938 рр.), що сповідувала філологічний метод дослідження літератури. Лука Луців захистив дисертацію на тему «Тарас Шевченко у слов'янських літературах» (1926 р.) у Карловому університеті (Прага; науковий керівник – чеський історик літератури Махал Ян-Гануш (1855–1939 рр.). Видання «Т. Шевченко – співець української слави і волі» вийшло у світ 60 років тому (Нью-Йорк, 1964 р.) з нагоди 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Ця збірка передрукована із матеріалів часопису «Свобода» (США) та доповнена. Співредактором видавництва «Свобода» на той час був Лука Луців. Оригінальну обкладинку ювілейної книги прикрашає робота архітектора за фахом, художника за покликанням Тараса Шумиловича (1916–2016 рр.). Видання містить численні ілюстрації. У передмові зазначено, що «Шевченко своїм поетичним словом переніс в українські хати «всю славу козацьку», це значить українську славу. Зробив це він у своїх поезіях і поемах, що мають історичну тематику, і тому ми будемо старатися приглянутися саме тим творам українського поета, в яких він оспівує славу і волю свого народу, щоб цим заохотити його до боротьби за втрачену свободу» [1]. У цій літературознавчій розвідці мова йде про твори Великого Кобзаря, а саме: «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «Гамалія», «Кавказ», «Чигирине, Чигирине», «Заповіт», «Кавказ» та ін. На основі проведеного аналізу Лука Луців констатує: «Шевченко – співець української слави і волі, оборонець самостійности України. Доказ на це – його твори!» [1].

Вітчизняний журналіст, активний громадський діяч української діаспори у США Антін Драган (1913–1986рр.) у «Слові про автора» зазначав, що «Д-р Лука Луців, автор цієї книжки, належить до тієї української генерації, яка ділом і словом, або – точніше – зброєю і пером змагалася і змагається за місце для України в широкому світі» [1].

Цікавим є також видання польського письменника, перекладача та літературознавця Єжи Єнджеєвича (1902–1975 рр.) «Українські ночі, або Родовід генія» (1966 р.). Гончарівка зберігає примірник твору у перекладі канадського мікробіолога українського походження Євгена Рослицького (1927–2008 рр.). Він виданий Науковим товариством імені Шевченка у Торонто (Канада) 1980 р. Польський письменник Єжи Єнджеєвич перейнявся творчістю та життям українського Кобзаря ще у 20-х роках минулого століття, коли навчався в українській гімназії в Катеринославі (нині Дніпро). За написання праці він узявся майже через півсотні років у Варшаві. У біографічному романі «Українські ночі, або Родовід генія» Єжи Єнджеєвич змалював постать Тараса Шевченка на широкому суспільно-культурному тлі епохи. Основою сюжету твору є перебування Кобзаря на Волині 1846 року. Ця книга є однією з небагатьох про Тараса Шевченка, що була написана закордонним літератором.

В Івано-Франківську між вулицями Гетьмана Мазепи та В’ячеслава Чорновола розташований міський парк культури і відпочинку, що з 1945 р. носить ім’я Тараса Шевченка. На його території милують око відвідувачів пам’ятник (2011р., скульптор Лео Мол) та погруддя (1951 р., скульптор Й. Николишин), присвячені Великому Кобзарю. Працівники Гончарівки, які перебувають у місті, розшукали і сфотографували ці скульптури. Приємного перегляду, шановні користувачі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара!

Джерела:

1. Луців Лука. Т. Шевченко – співець української слави і волі / Л. Луців; Наук. т-во ім. Т. Шевченка. – Нью-Йорк, Джерзі Сіті: Свобода, 1964. – 188 [9], [182], [185]с.

2. Єнджеєвич Єжи. Українські ночі, або Родовід генія: біогр. роман про Шевченка / Є. Єнджеєвич; пер. з пол. Є. Рослицького, обкл. роботи М. Бернадського. – Торонто (Онт. Канада) : [Б. в], 1980. – 651с. – (Наукове товариство імені Шевченка в Канаді).

3. Якимович Б. З. ЛУЦІВ Лука // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А.Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ : Наукова думка, 2009. – Т. 6 : Ла – Мі. – С. 307.

Матеріал підготувала Діна Бондаренко,

головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань