Рідкісні видання Наукового товариства імені Шевченка у фонді Гончарівки

У 2023 р. виповнюється 150 років від дня утворення Наукового товариства імені Шевченка (НТШ). Це перша українська національна академія наук, що створена в 1873 році у Львові як Літературне товариство імені Шевченка. Зміна назви інституції відбулася у 1892 році.

НТШ організоване на за ініціативи відомого українського письменника, першого біографа Тараса Шевченка Олександра Кониського; громадського і культурного діяча, педагога Дмитра Пильчикова (народився у Єлисаветградському повіті Херсонської губернії) та культурної діячки і меценатки Єлизавети Милорадович-Скоропадської, тітки гетьмана Павла Скоропадського. Наукове товариство імені Шевченка з моменту свого заснування «… покликане було розвивати українську науку та мистецтво, виявляти і зберігати пам’ятки старовини, духовної й матеріальної культури України» [8].

Першим головою НТШ став доктор права, громадський і культурний діяч Корнило Сушкевич. З часу заснування НТШ зазнавало переслідувань: спочатку від польської влади (1920–1930-і рр.), пізніше – від радянської (1939 р НТШ було ліквідовано). Свою діяльність НТШ відновило 1947 р. за кордоном і лише у 1989 р. – в Україні.

У цінному фонді головної бібліотеки Херсонщини зберігається низка унікальних праць, що побачили світ завдяки Науковому товариству імені Шевченка. Це, наприклад, репринтне відтворення львівського видання «Історія України в життєписах визначних її діячів» 1918 року. Автор праці – видатний український історик Микола Костомаров (1817–1878 рр.). Книга перекладена українською мовою вітчизняним істориком та педагогом Олександром Барвінським і містить його вступне слово. У ньому, зокрема, подається влучна характеристика цієї праці: «…писання зберегли доси повну плястику красок і в історичній творчости вибивають ся все таки на перворядне місце своїм мистецтвом та визначають ся питомою йому свіжостю історичної прози і високою культурою слова» [6]. У книзі розповідається про життя та діяльність визначних діячів України: князя Святого Володимира Великого (бл. 960–1015 рр.); київського князя Ярослава Володимировича (983–1054 рр.); Святого Теодосія Печерського (1009–1074 рр.); князя Данила Романовича Галицького (1201(2)–1264 рр.); князя Володимира Мономаха (1053–1125 рр.); митрополита Київського Петра Могили (1596–1647 рр.); митрополита Дмитра Ростовського (1651–1709 рр.); гетьмана України Івана Мазепи (1639–1709 рр.) та ін. Це репринтне видання вийшло друком з нагоди 100-річного ювілею Миколи Костомарова.

Маємо також унікальний примірник першого тому другого львівського видання «Історія України-Руси», що побачив світ 1904 року в друкарні НТШ. Автор фундаментальної праці – видатний український історик, громадський та політичний діяч Михайло Грушевський (1866–1934 рр.). У першому томі розкриваються соціально-економічні, політичні та культурні процеси, що відбувалися в Україні з найдавніших часів до початку ХI ст. Відомо, що Михайло Грушевський очолював НТШ шістнадцять років (1897–1913 рр.), а також опікувався Історико-філософською секцією. За період його головування товариство досягло справжнього розквіту.

За ініціативи Михайла Грушевського у Львові був заснований перший всеукраїнський літературно-науковий і громадсько-політичний часопис «Літературно-науковий вістник» (1898–1932 рр.), який видавався Науковим товариством імені Шевченка. Більшість номерів цього журналу також зберігаються у рідкісному фонді бібліотеки. На його сторінках опубліковано чимало праць головного редактора Михайла Грушевського. Але, як зазначають автори Вікіпедії, «фактичним редактором першого періоду існування» [7] часопису «Літературно-науковий вістник» був Іван Франко (1856–1916 рр.). Понад двадцять років свого життя він присвятив НТШ (1895–1916 рр.). Працював у товаристві як вчений, видавець та організатор, очолював Філологічну секцію НТШ (з 1897 р.).

У цінному фонді Гончарівки маємо примірник діаспорного видання «Панські жарти» Івана Франка (Нью-Йорк, 1979 р.). Воно вийшло під егідою Наукового товариства імені Шевченка у серії «Бібліотека українознавства». На титульній сторінці подаються вихідні дані: Париж, Сідней та Торонто.

Зберігається у нашому рідкісному фонді і збірка наукових праць «Вибрані статті про народну творчість» (Нью-Йорк, 1981р.). Вона опублікована в серії «Записки наукового товариства імені Шевченка» і містить матеріали, присвячені дослідженню українського фольклору. Книга вийшла з нагоди 110-річчя від дня народження автора праць Володимира Гнатюка (1871–1926 рр.) – провідного вітчизняного ентографа та фольклориста кінця ХIХ – початку ХХ ст. Науковець з 1898 року і до останніх днів життя працював у НТШ у Львові, обіймаючи різні посади: вчений секретар (з 1899 р.), голова Етнографічної комісії (з 1916 р.), редактор видань Наукового товариства імені Шевченка, редактор часопису «Літературно-науковий вістник». «Вибрані статті про народну творчість» містять вступну статтю вітчизняного мовознавця та літературознавця Богдана Романенчука і передмову англійською мовою українського філолога Леоніда Рудницького.

Цінним виданням є праця відомого вченого-літературознавця, одного з провідних шевченкознавців минулого століття Павла Зайцева (1866–1965 рр.) «Життя Тараса Шевченка» (1955 р.). Наукова розвідка була написана на основі першоджерел і розкриває внутрішній світ Великого Кобзаря у взаємозв’язках із його середовищем і часом. У вступній статті літературознавець Микола Глобенко наголошує, що ця праця дослідника «…становить явище великої ваги не лише в українському літературознавстві, а й в історії української культури взагалі» [3].  Видання також посідає особливе місце серед праць, опублікованих НТШ. Цю думку, наприклад, висловлюють автори Шевченківської енциклопедії: «першим серйозним шевченкознавчим виданням НТШ у діаспорі стала монографія Павла Зайцева «Життя Тараса Шевченка» (1955) [8].

У фондах нашої книгозбірні зберігаються також перший том «Загальної частини» (1949 р.) та вісім томів «Словникової частини» (1955 р.) «Енциклопедії українознавства», що опублікована за сприяння Наукового товариства імені Шевченка. Це своєрідний підручник з українознавства. У попередньому слові зазначено, що: «Енциклопедія українознавства спирається на ті вічні ідеали, які лягли в основу нашого світогляду й нашої культури, підхід її базується на ідеалістично-християнських засадах і державницьких традиціях, і тому має саме науковий, об’єктивно цінний характер, подаючи найважливіші відомості з різних ділянок українознавства» [4]. У «Словниковій частині» видання подано численні замітки, статті-тлумачення, присвячені відомим українським діячам; містам і містечкам; закладам освіти, культури і науки; промисловим установам; пам’яткам культури та пресі із застосуванням регіонального аспекту.

Це далеко не повний перелік унікальних праць Наукового товариства імені Шевченка, що зберігаються у рідкісному фонді нашої бібліотеки. Гончарівка може пишатися цими виданнями НТШ – головного осередка української національної думки.

Використані джерела:

1. Гнатюк Володимир Михайлович. Вибрані статті про народну творчість: на 110-річчя народження, 1871-1981 / В. М. Гнатюк; упоряд., ред. і вступ. ст. Б. Романенчука, англ. передм. Л. Рудницького. – Нью-Йорк: [Б.в], 1981. – 288с. – (Записки наук. т-ва ім. Шевченка).

2. Грушевський Михайло. Історія України-Русі / Михайло Грушевський – Т.1: До початку ХI в. – 2-е вид., розширене. – Львів: З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1904. – 628 с. 

3. Зайцев Павло. Життя Тараса Шевченка / Павло Зайцев; передм. М. Глобенка; Наук. т-во ім. Шевченка. – Нью-Йорк: [Logos], 1955. – 400[5-6]с. – (Бібліотека Українознавства).

4. Енциклопедія українознавства: Загальна частина в 2-х тт. / Наук. т-во ім. Шевченка ; під голов. ред. Володимира Кубійовича і Зенона Кузелі; авт. вступу З. Кузеля. – Т. 1, [в 3-ч.]. – Мюнхен ; Нью-Йорк : Молоде Життя, 1949. –1230[5]с., табл.

5. Енциклопедія Українознавства: Словникова частина: [в 9 т.] / В. Кубійович, М. Глобенко; Наук. т-во ім. Шевченка. – Т.1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9. – Мюнхен ; Нью-Йорк : Молоде Життя, 1955.

6. Костомаров Микола. Істория України в життєписах визначних її діячів  / Микола Костомаров; переложив О. Барвінський. – Київ: Україна, 1991. – Вих. дан. ориг. : Львів: Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1918. – 493[Поперед. слово] с. – (Б-ка репринт. видань).

7. Літературно-науковий вістник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Літературно-науковий вістник — Вікіпедія (wikipedia.org) (дата звернення 02.07.2023). – Заголовок з екрану.

8. Пшеничний Євген. НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (НТШ) // Шевченківська енциклопедія: в 6 т. / М. Г. Жулинський, В. Л. Смілянська; Націон. акад. наук України, Ін-т літ-ри ім. Т. Г. Шевченка. Т.4: М–Па / ред. тому О. В. Боронь. – Київ: [б .в.], 2012. – С. 451–[451]453.

9. Франко Іван Якович. Панські жарти / Я. І. Франко; пер. Р. Татчини; Наук. т-во ім. Шевченка. – Нью-Йорк: [б.в.], 1979. – На тит. арк. вих. дані: Париж; Сидней; Торонто. – 133 с. – (Б-ка українознавства).

Матеріал підготувала Діна Бондаренко,

головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань