Борису Грінченку -160 років

(за виданнями «Словаря української мови»

з рідкісного фонду Гончарівки)

09 грудня цього року виповнюється 160 років від дня народження Бориса Грінченка (1863 – 1910 рр.) – відомого вітчизняного письменника, педагога, лексикографа, літературознавця, етнографа, історика, публіциста та громадсько-культурного діяча. Він увійшов у історію, культуру та літературу України як оборонець її надбань, інтересів європейської перспективи розвитку. Тому не випадково, що один із його літературних псевдонімів такий промовистий та символічний – Вартовий, той хто стоїть на сторожі, оберігає та охороняє. Девізом життя письменника були рядки із його вірша:

Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,

Собі сказав: мені не треба їх.

Повинність – ось той владар добродійний,

Що збереже мене від мук і лих.

Борис Грінченко є автором фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць, історичних нарисів, віршів, оповідань, повістей, драматичних творів і перших підручників з української мови та літератури. А ще Борис Грінченко є укладачем славетного чотиритомного «Словаря української мови», що є словником української живої мови. Саме ця визначна праця принесла особливе визнання Борисові Грінченку. Відомо, що «Словарь української мови» у 1905р. було відзначено академічною нагородою – другою премією Миколи Костомарова (перша взагалі не була присуджена).

У рідкісному фонді бібліотеки зберігаються три із чотирьох томів першого прижиттєвого видання «Словаря української мови» Бориса Грінченка, що вийшли у світ у Києві впродовж 1907–1909 рр. Ця праця є перекладним двомовним словником з елементами тлумачного довідника і нараховує 68 000 слів. Вона побудована за алфавітним принципом з деякими вкрапленнями гніздової системи. У кінці четвертого тому у додатку подано «Крестные имена людей». Збір матеріалів до «Словаря української мови» було розпочато ще у 1864 році учасниками «гуртка місцевих літераторів та вчених», які об’єдналися навколо українського історико-літературного часопису «Кіевская старина». Велику роботу у цьому напрямі було здійснено вітчизняними вченими Євгеном Тимченком (1866–1948рр.) та Володимиром Науменком (1852–1919рр.). Але укладання ними словника не мало належної наукової основи, не базувалося на конкретних лексикографічних принципах. Матеріали не були відповідним чином систематизовані та упорядковані. З 1902 р. за ініціативи вітчизняного мецената та видавця Євгена Чикаленка (1861–1929рр.) роботу над довідником продовжив Борис Грінченко. Ця діяльність вимагала надзвичайних зусиль від нього щодо опрацювання великої кількості матеріалу. У довіднику упорядник використав матеріал з творів художньої літератури і фольклорних джерел, частково послуговувався попередніми словниками подібного типу, додав значний власний матеріал (діалектні і фольклорні записи). До цієї роботи долучилася і дружина Бориса Грінченка – Марія Грінченко – письменниця та перекладачка, відома під літературним псевдонімом М. Загірня. Хоча «Словарь української мови» – колективна праця, але упорядником вважають саме Бориса Грінченка (його ім’я зазначено у першому та в усіх наступних виданнях), можливо ще й тому, що у словнику використано правопис, створений саме Борисом Грінченком. Відомо, що робота над укладанням «Словаря української мови» (1861–1907 рр.) тривала сорок шість років. Прижиттєве видання містить передмову, у якій Борис Грінченко подає огляд попередніх лексикографічних праць, виданих в Україні, і докладно висвітлює історію збирання, систематизації і редагування матеріалів «Словаря української мови».

Головна бібліотека Херсонщини також має у своєму фонді репринтне чотиритомне видання «Словаря української мови» Бориса Грінченка, що є відтворенням першого прижиттєвого видання. У передмові авторитетних вітчизняних учених-мовознавців ХХ століття Миколи Бажана, Олександра Білецького, Івана Білодіда, Леоніда Булаховського, Володимира Ільїна та Максима Рильського зазначено, що «Словник української мови» Бориса Грінченка є цінною лексикографічною пам’яткою. Свого часу видатний український учений Іван Огієнко наголошував, що «Словарь української мови», укладений Борисом Грінченком, «… мав у нас великий вплив на установлення літературної мови й літературного правопису» [8].

У вітчизняну історію Борис Грінченко увійшов насамперед як творець першого грунтовного словника української мови. Український вчений Петро Стебницький (1862–1923), характеризуючи ювіляра, зазначав, що «…пам'ять Грінченка живе і жити в його писаннях. Наукові його праці довго не втратять своєї ваги, а його словник буде джерелом для дослідів чистої народньої мови і основою для всякої нової словарної роботи» [9].

Список використаних джерел:

1.Грінченко Борис. Словарь української мови: [68 000 реєстрованих слів]: [в 4 т.] / Б. Д. Грінченко; Редакція журналу «Кіевская старина». – Т.2: З-Н. – Київ : Друк. Акц. т-ва Н. Т.Корчак-Новицького, 1907. – 573с.

2.Грінченко Борис. Словарь української мови: [68 000 реєстрованих слів]: [в 4 т.] / Б. Д. Грінченко; Редакція журналу «Кіевская старина». – Т.2: О-П. – Київ : Друк. Акц. т-ва Н. Т.Корчак-Новицького, 1907. – 506с.

3.Грінченко Борис. Словарь української мови: [68 000 реєстрованих слів]: [в 4 т.] / Б. Д. Грінченко; Редакція журналу «Кіевская старина». – Т.2: Р-Я. – Київ : Друк. Акц. т-ва Н. Т.Корчак-Новицького, 1907. – 567с.

4.Грінченко Борис. Словарь української мови: [68 000 реєстрованих слів]: [в 4 т.] / Б. Д. Грінченко; М.П. Бажан; Редакція журналу «Кіевская старина». – Т.1: А-Ж. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1958. – ХLII, 494с.

5.Грінченко Борис. Словарь української мови: [68 000 реєстрованих слів]: [в 4 т.] / Б. Д. Грінченко; М.П. Бажан; Редакція журналу «Кіевская старина». – Т.2: З-Н. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1958. – 575с.

6.Грінченко Борис. Словарь української мови: [68 000 реєстрованих слів]: [в 4 т.] / Б. Д. Грінченко; М.П. Бажан; Редакція журналу «Кіевская старина». – Т.3: О-П. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1959. – 507с.

7.Грінченко Борис. Словарь української мови: [68 000 реєстрованих слів]: [в 4 т.] / Б. Д. Грінченко; М.П. Бажан; Редакція журналу «Кіевская старина». – Т.4: Р-Я. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1959. – 564с.

8. Огієнко Іван. Українське словництво. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: XIX. УКРАЇНСЬКЕ СЛОВНИЦТВО. Іван Огієнко. Історія української літературної мови. (izbornyk.org.ua) (дата звернення 27.09.2023). – Заголовок з екрану.

9.Стебницький П. БОРИС ГРІНЧЕНКО. Нарис його життя та діяльности. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: П. Стебницький Б. Грінченко Нарис його життя та діяльності.pdf - Google Диск (дата звернення 27.11.2023). – Заголовок з екрану.

Матеріал підготувала: Діна Бондаренко,

головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань