Шевченкіана в екслібрисі

Твори Тараса Григоровича Шевченка, великого поета і художника, увійшли до нетлінної скарбниці української і світової культури. Образ поета, персонажі і мотиви його творів відтворені в багатьох видах і жанрах образотворчого мистецтва. Зокрема, досить майстерно виконані на шевченківську тематику книжкові знаки, які є яскравою і самобутньою сторінкою українського екслібрисного мистецтва.

Найпершим шевченківським екслібрисом можна вважати невеличку кришталеву печатку з монограмою «Т. Ш.». Не маючи на сьогоднішній день достовірних відомостей про бібліотеку Тараса Григоровича, можемо лише припустити, що печаткою поет користувався для позначення власних рукописів і книг. Зародженню художньої екслібрисної шевченкіани ми завдячуємо Олені Кульчицькій – вчительці малюнка середньої школи в Перемишлі. У 1917 році вона виконала книжковий знак для бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка у Володимирі-Волинському. З цього часу українські художники починають активно розвивати жанр екслібрису на шевченківську тематику. Щодо зображувальних мотивів, ці знаки можна умовно поділити на три основні групи:
• портретні екслібриси, які подають графічне вирішення зображень Шевченка в живописі, скульптурі, графіці, у фотодокументах;
• книжкові знаки, які відтворюють мотиви й образи літературних героїв творчості Т. Шевченка. Найчастіше художники звертаються до поем «Катерина», «Гайдамаки», «Сон», «Тополя»;
• композиції з зображенням пам’ятників Т. Шевченку, а також архітектурних споруд, пов’язаних із його життям. В окрему групу можна віднести екслібриси для державних установ – музеїв, галерей, інститутів, шкіл, товариств.

Опрацьовуючи композиції екслібрисів, художники охоче включають до них традиційні українські орнаменти, оспівані Шевченком пейзажі, предмети-алюзії на життя і творчість поета: палітра з пензлями, перо і каламар, кобза, розірвані кайдани, співець-кобзар, українська хата. При цьому художники нерідко звертаються  до народної символіки: тут і гілка калини (дівоча врода), і квітка соняшника (витривалість, сила), і сонячне коло, напівзатулене чорною хмарою (провісник лиха), і українські рушники (символ України, життя, добробуту). Виразно підкреслює книжкові знаки й використання окремих цитат із творів Шевченка.

Усі творчі напрацювання в жанрі книжкових знаків на шевченківську тематику були представлені на численних виставках. Уперше виставки екслібрисної шевченкіани були відкриті до 170-річчя від дня народження поета у Львові на основі збірки В. Вітрука і у Вільнюсі на презентації колекціонера В. Манжула «Шевченко в экслибрисе», де було представлено 126 робіт різних художників. У 1989 році у Державному музеї Т. Г. Шевченка експонувалася Міжреспубліканська виставка «У вінок Кобзареві», присвячена 175-річчю від дня народження великого поета. Окрім вітчизняних художників, свої графічні мініатюри представили митці з  різних республік колишнього Радянського Союзу.  До ювілеїв Шевченка влаштовувалися і влаштовуються окремі, хоча й менш масштабні, виставки книжкових знаків з ініціативи колекціонерів і шанувальників творчості Кобзаря в багатьох куточках України. Експоновані роботи є яскравим свідченням сучасного стану екслібрисної шевченкіани, розкривають основні тенденції її розвитку, знайомлять з новими іменами художників-графіків.

Екслібрис – це книжкова мініатюра, яка засвідчує особистість книголюба, є своєрідною візитівкою його літературних уподобань. Ті бібліофіли, які обрали книжкові знаки на шевченківську тематику, безперечно, позиціонують себе вільними, патріотично налаштованими особистостями, яких об’єднує щира любов до великого Кобзаря. У цьому ви, шановні користувачі, можете переконатися, переглянувши нашу галерею шевченківських екслібрисів.