Рукописні альбоми XIX - початку XX ст.-2

Рукописні альбоми XІХ – початку ХХ ст.

Продовження
<< Початок
Ще одна таємниця та живе свідоцтво минулої епохи – рукописна збірка, що містить окремі твори з поетичного циклу К. Ф. Рилєєва «Думы», поему «Войнаровский» і уривок із незавершеної поеми «Наливайко». Вірші поета-декабриста Рилєєва після його смерті декілька десятиліть розповсюджувались нелегально в багаточисельних рукописних копіях, оскільки після 1825 року були заборонені не тільки всі його твори, а навіть не дозволялося згадувати в пресі його ім'я. Не дивлячись на утиски царської цензури, волелюбні мотиви творів поета хвилювали освічене російське суспільство. Рядки з віршів передавалися з уст до уст, розходилися сотнями рукописних списків. [3] Наочний приклад цьому – наш рукописний альбом. Потрібно віддати належне сміливості його власника, який наважився переписувати такі крамольні твори.
 
Картонна власницька палітурка зі шкіряним корінцем і тисненим невибагливим орнаментом по ньому скромно оповиває 66 аркушів гербового паперу, зшитих суворими нитками у зошит. На папері тиснення конгревом – штемпель овальної форми із монограмою Миколи I, увінчаною короною в обрамленні гілок лавра та дуба. Під композицією абревіатура «И.П.Б.Ф.». Літери позначають назву паперової фабрики (Імператорська Петергофська паперова фабрика). На клеєному форзаці з того ж паперу чиєюсь рукою (можливо, чоловічою) написаний ліричний вірш невідомого автора. Не виключено, що це власні вірші будь-кого з власників або читачів альбому:
 
«Не спрашивайте больше вы меня,
Зачем грущу меж вами средь веселья,
Зачем на все сурово я гляжу
И не ищу ни счастья, ни похмелья…»
 
На жаль, рядки важко розібрати, оскільки вони були заклеєні службовим бібліотечним ярликом. До того ж і почерк не цілком розбірливий. Але не це найбільша цінність в альбомі. Відкриває альбом послання до Бестужева з поеми Рилєєва «Войнаровский», а далі старанним учнівським почерком сумлінно переписано всю поему. Продовжують збірку думи, що увійшли свого часу до окремого видання – «Волынский», «Наталия Долгорукова» «Богдан Хмельницкий» «Димитрий Самозванец» та «Артемон Матвеев» (збережена послідовність власницьких записів). Потрібно відзначити, що всі тексти переписано повністю, без усіляких скорочень. Завершують рукопис записи, зроблені дуже дрібним, цілком сформованим, разливо відмінним від усього раніше написаного, почерком:
 
«Я слышал смертный приговор –
Моим злодействам воздаянье.
С зарею ждет меня позор
И петля перервет дыханье.
Умру! И труп бездушный мой
На [дне морском] пучина скроет.
Не плачь прощальный надо мной,
А волны бурные завоют…»
 
Це перші рядки. Перед ними рукою власника виведено заголовок, обрамований віньєткою – «Голос осужденного». З коментарів [4] до рилєєвської творчості відомо, що це вірші невстановленого автора, помилково приписувані Рилєєву.
На двох останніх сторінках, які залишилися цілими (наступні вирвано), тією ж рукою переписано «Исповедь Наливайко» з незакінченої поеми «Наливайко».
Завершальні строфи фрагменту вельми показово характеризують життєве та громадянське кредо не лише поета, а й, можливо, самого автора записів:
 
«Известно мне! Погибель ждет
Того, кто первый возстает
На утеснителей народа.
Но где, скажи, когда была -
Без жертв искуплена свобода!
Погибну я за Край родной,
Я это чувствую! Я знаю.
И радостно, Отец святой,
Свой жребий я благословляю!»
 
Прикрашають наш альбом розмальовані буквиці в заголовках і де-не-де невибагливі заставки та кінцівки. Орфографічні помилки в тексті та школярська невпевненість каліграфічного письма, за винятком останніх записів, може свідчити про те, що власником (або власницею) альбому була вельми юна особа. Наявні відмінності в кольорі чорнил, написанні літер свідчать про те, що записи зроблено в різний час і не однією особою. 
На завершення можна відзначити правоту рядків, узятих епіграфом до цього розділу. Рукописний альбом дійсно «есть памятник души...». Зовнішній вигляд альбомів, їх тематика багато що розповіли нам про своїх власників: про внутрішній світ, літературні уподобання, душевний настрій, образ мислення, про їх відношення до навколишньої дійсності, небайдужість до подій, що відбувались у суспільстві, про їх громадянську позицію і патріотизм.
Очевидна певна ідейна і тематична спрямованість наших списків. Скоріше за все, це не просто данина моді. Це – живе свідоцтво великої популярності творів як Пушкіна, так і Рилєєва у їх сучасників, усвідомлення значущості й геніальності творчості видатних поетів і щире прагнення зберегти все це для нащадків.
 Ольга Сак
Джерела:
1. Михайлова Н. «Альбом есть памятник души…»[Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://www.nasledie-rus.ru/podshivka/8306.php (дата звернення 17.04.2020). – Загол. з екрану
2. Клепиков С.А. Филиграни и штемпели на бумаге русского и иностранного производства XVIII-XX вв. М., 1959, с. 283, №1235
3. Базанов В.Г. и Архипова А.В. Творческий путь Рылеева // Рылеев К.Ф. Полное собрание стихотворений. Л., 1971, с. 5-52
4. РДАЛМ ф 423, оп. 3, од. зб. 11, 12
 
РДЛМ – Російський державний архів літератури та мистецтва                                                                                                                                                                                                                Далі...

Коментарі

Алл
12.08.2017 19:25
Проблема в том, что в рукописи совершенно иные знаки препинания и "Твой жребий", а не Свой, так-как это не самостоятельный выбор автора Рылеева (идти на Галгофу), а выбор Б-га. Кстати, и почему дата произведения в разных источниках разная? В рукопись 4/7/1826, а у некоторой 14 число. Даже смена календарного стиля не подходет к дате.
Admin
В нашем случае речь идет о частном альбоме неустановленного лица. Мы рассказываем о том документе, который непосредственно хранится в наших фондах. Это ведь не автограф самого Рылеева, это стихотворение, переписанное, скорее всего, гимназистом (гимназисткой) ушедшей эпохи.
Что касается даты (в нашем альбоме), то там стоит 4/7/1820 г., а не 1826 г. На сайте, использовавшем наше фото, некачественное изображение. Дата видна неясно.
Кстати, вот еще любопытные материалы по этому поводу.
http://school.rusarchives.ru/dvizhenie-dekabristov/ryleev-otryvok-iz-poemy-nalivaiko.html

С уважением О. Сак

 
Anonymous
12.08.2017 01:04
Вообще-то, о каких ошибках писано? Уточнить можно?

Тескст стихотворения таков:
 

 Извѣстно мнѣ! Погибель ждетъ
  Того, кто пе́рвый возстаетъ
   На утѣснителей народа.
    Но гдѣ, скажи? Когда была —
     Безъ жертвъ искуплена свобода!
      Погибну я за Край родной.
       Я это чувствую! Я знаю.
        И радостно Отецъ святой,
         Твой жребій я благословляю!


(подпись автора)


           4 июля 1826

 

http://traditio.wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0
Admin
Уважаемый пользователь, читайте внимательно текст статьи. 
Вы приводите текст призведения "Исповедь Наливайко".
А абзацем выше речь идет о стихотворении "Голос осужденного",  которое ошибочно приписывалось Рылееву. Это были стихи неустановленного автора. (Комментарии к творчеству Рылеева, РГАЛИ, Ф 423, ОП. 3, ЕД. ХР. 11, 12)

С уважением Ольга Сак
ольга
28.01.2014 20:06

Очень интересная статья. Надо зайти к Вам - посмотреть эти сокровища!
Admin

Ждем с нетерпением! Всегда будем рады! 

Музей книги
Матвей Славко
05.09.2012 12:06

Одно удовольствие - читать рукописные альбомы русских людей XIX века - знаменитых и безвестных. Это наше национальное достояние, как и "большая" литература. 
Admin

Вы совершенно правы, уважаемый Матвей, рукописные документы прошлых столетий, к числу которых можно отнести и наши альбомы,  действительно являются национальным достоянием, культурным памятником ушедшей эпохи. И наша задача не только обеспечить их сохранность, но и широко популяризировать их. Что мы и делаем. Отрадно, что Вы понимаете это и разделяете наше мнение.
 

Музей книги

Напишіть свій коментар

Календар подій

    123
456 7 8910
11 12 1314151617
18192021222324
25 262728293031