Сайт Музею книги є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Книгознавча мозаїка
14.09.2017 17:47

Кросворд по-бібліотечному
Доленосна для життя книгозбірні дата – 145 років з часу заснування – добрий привід для спілкування...

13.09.2017 12:42

Привіт із минулого: до 145-річчя з часу заснування Херсонської громадської книгозбірні
Золотавий вересень перегорнув вже 145 сторінку літопису бібліотечного життя. Та теплі осінні дні нагадують...

30.08.2017 11:52

«Сія святая и боговдохновенная книга…»
Бібліотечна колекція кириличних видань нечисленна, проте кожний її примірник для нас на вагу золота....


Гість | Увійти
Версія для друку
Книгознавча мозаїка > Поповнення бібліотечної Шевченкіани

Поповнення бібліотечної Шевченкіани

11.04.2017 13:57

Весняні місяці цього року виявилися плідними на щедроти від віртуальних читачів Музея Книги. Приємним сюрпризом для нас було поповнення колекції мініатюрних видань від луганського колекціонера Я.А.Смоляренка. А згодом від киянина В.І.Крижанівського ми одержали один з томів раритетного видання – «Повного зібрання творів Тараса Шевченка», видаваного у Варшаві-Львові протягом 1934-1939 років.

До подарованого ІХ-го тому (1936) увійшли повісті «Близнята» та «Мандрівка з приємністю та й не без моралі» українською мовою. На звороті титульного листа вказаний склад комісії повного видання творів Т.Шевченка: голова комісії – О.Лотоцький, секретар – Р.Смаль-Стоцький, редактор – П.Зайцев.

Ім’я науковця, шевченкознавця Павла Зайцева (1886-1965) добре відоме світовим науковим колам і досліджувачам Шевченкової творчості.

Як кажуть, талановита людина – талановита у всьому. Вчений, поліглот, знаний шевченкознавець, громадський і політичний діяч. За його плечима – юридичний та історично-філологічний факультети Петербурзького університету (1909, 1913), викладання російської, польської, латинської, грецької, української мови в середніх школах Петрограда та української літератури – на нелегальних українських університетських курсах у Петрограді.

Проте головним науковим інтересом його життя було дослідження творчого спадку Т.Г.Шевченка. Упродовж 1912-1916 років йому вдалося розшукати багато невідомих Шевченкових автографів та опублікувати цілий ряд творів і листів поета.

Як справжній патріот Павло Зайцев не залишився осторонь від подій Української революції 1917 року, зустрів її в Києві.

Енергійність, молода завзятість та працьовитість дозволили йому не тільки брати участь в революційних подіях як політику, але й працювати на культурному фронті. Він був членом Центральної Ради, одночасно викладав педагогіку в Науково-Педагогічній академії, а згодом став начальником канцелярії Генерального секретаріату освіти.

За часів Гетьманату він був не тільки директором Департаменту загальних справ Міністерства освіти, а й продовжував педагогічну діяльність. Одночасно умудрявся займатись і видавничою діяльністю, зокрема був редактором видавництва «Друкар», журналу «Наше минуле», співпрацював із «Книгарем». Роки роботи того періоду виявилися дуже плідними для науковця.

З 1919 року Павло Зайцев знову поринає в політику, і в 1920 році він вже був начальником культурно-освітнього відділу Армії УНР, а в 1921 – членом Ради УНР в Тарнові.

В 1921-му році емігрував до Варшави, де був секретарем дипломатичної місії УНР, а з 1922-го року – секретарем Українського Центрального комітету. Потім працював у Варшавському університеті, а згодом став ще й співробітником Українського наукового інституту, який функціонував упродовж 1930-1939 років.

За політичних обставин у 1930-х роках центр українознавчих студій перемістився на територію Східної Галичини та до Західної Європи. Передусім це були Польща і Чехословаччина. Там зосереджувалася українська діаспора, вирувало справжнє наукове і культурно-мистецьке життя емігрантів з України.

Український науковий інститут у Варшаві був заснований екзильним урядом УНР в 1930 році як автономна українська наукова-дослідна установа при польському Міністерстві релігійних віровизнань та народної освіти. Очолив його професор Олександр Лотоцький. Діяльність інститута була сфокусована на дослідженні та аналізуванні соціально-економічних, господарчих, суспільно-політичних, культурно-мистецьких, філософських, релігійних та інших аспектах розвитку України. До того ж Інститут опікувався тими ділянками науки в Україні, що не мали змоги вільно розвиватися у Радянському Союзі. Інститут активно займався науково-дослідницькою та видавничою роботою. Серед праць інституту майже 70 томів публікацій.

Саме в Українському науковому інституті було здійснене видання багатотомного зібрання творів Т.Г.Шевченка до 75 річниці з його поховання. Для колективу інституту це була визначна подія. До складу комісії, яка була створена для роботи над багатотомником, увійшов науковий цвіт української діаспори – Д.Чижевський, Д.Антонович, І.Балей, Д.Дорошенко, Л.Білецький, Б.Лепкий, Р.Смаль-Стоцький, Є.Маланюк та інші. Головою комісії був О.Лотоцький, а редактором – найавторитетніший із шевченкознавців того часу Павло Зайцев.

Планувався вихід 16-ти томів, але до 1939 року встигло вийти лише 13. До зібрання мала увійти не тільки вся творча спадщина Т. Г. Шевченка, але й її переклади іноземними мовами. Російськомовні твори перекладалися українською мовою. Літературознавці відзначають високий рівень перекладів та їхню близькість до стилю оригіналу. Докладні коментарі, статті і розвідки, що супроводжують кожний з виданих томів, без сумніву, додають наукової вартості всьому виданню. Окремий том (ХІІІ) був присвячений зв’язкам Шевченка з поляками. Авторство цього матеріалу, як і літературної біографії Шевченка, що в якості передмови повинна була увійти до всіх томів, належало Павлу Зайцеву. Авторитет його як відомого шевченкознавця був беззаперечний в наукових колах. В 1938 році його було обрано головою Комісії шевченкознавства НТШ.

«Повне зібрання творів» стало першим повним виданням творчого спадку великого Кобзаря. Науковці ж вважають це видання найбільшим здобутком наукового шевченкознавства 1930-х років.

На жаль, Друга Світова війна обірвала роботу над випуском «Повного зібрання творів Т. Шевченка». З окупацією Варшави у 1939 році, як вказують історичні джерела, Український науковий інститут самоліквідувався. Архіви і бібліотека не збереглися.

З огляду на вищевикладене, можна розглядати подарований нашим віртуальним другом ІХ-й том «Повного зібрання творів Тараса Шевченка» як справжню літературно-наукову пам’ятку українського книговидання ХХ ст.

Стримана елегантність зовнішнього оформлення органічно вписується як в художню структуру книги, так і взагалі в наукову концепцію самого видання. Насичено-блакитний колір палітурки гармоніює із золотавим тисненням назви та барельєфом із зображенням профіля великого Кобзаря.

Бордовий форзац прикрашений наклейкою з першим автопортретом Шевченка в овалі, виконаним у 1840 році олійними фарбами.

На фронтиспісі, що передує титульному аркуші, міститься автопортрет Шевченка часів Аральської експедиції 1848 року. Тут Шевченко зображений у цивільному одязі і у кашкеті з великим козирком. Досить нетрадиційне зображення поета, якого ми більше звикли бачити у смушковій шапці й кожусі.

Видання випущене друкарнею Наукового товариства Шевченка у Львові. На жаль, Передмова, що повинна розміщуватись на початку тому, відсутня. Проте навіть цей прикрий факт не применшує історичної цінності даного видання.

Повісті Шевченка, що увійшли до тому, перекладені українською мовою. До кожної повісті створено додатковий довідковий апарат у вигляді іменного покажчика, приміток до кожної з повістей та пояснювальних статей. Авторство складання довідкового апарату даного тому належить Павлу Зайцеву і Дмитру Дорошенку.

На додачу до раритетного тому «Повного зібрання творів Т. Шевченка» віртуальний дародавець подарував ще й «Альбом» вишуканих японських акварелей. І це, мабуть, неспроста. Як відомо, 2017 оголошений роком Японії в Україні. Наші читачі – люди ерудовані, знаються в справжніх цінностях, а також тримають руку на пульсі часу, тому завжди в курсі культурних новин.

Нам же зі свого боку хочеться щиро подякувати Володимиру Івановичу Крижанівському за чудовий подарунок, увагу, розуміння і дружбу.

Ольга Сак

Джерела :

1. Шевченко Т. Г. Повне видання творів Тараса Шевченка: [У 16 т.] / Т. Г. Шевченко; відп. ред. А. Петренко, ред. П. Зайцев; гол. комісії О. Лотоцький; секр. Р. Смаль-Стоцький. – Варшава; Львів, 1934–1939. – . – Т. 9: Повісті: Близнята. Мандрівка з приємністю та й не без моралі /за ред. П. Зайцева. – Варшава; Львів, 1934. – 380 [2] c.

2. Енциклопедія Українознавства. Словникова частина : [в 9 т.] / Наук. т-во ім. Шевченка ; голов. ред. Володимир Кубійович ; заст. гол. ред. Микола Глобенко. – Париж; Нью Йорк : Молоде Життя, 1955 – . – У вид. спільна паг. для всіх томів. – Т. 9 : [Тимофєєв-Хмельницький] / редкол.: А. Жуковський [та ін.]. – 1980. – С. 3434

3. Іванущенко Г. 125 років від дня народження Павла Зайцева – видатного українського вченого, шевченкознавця /Г. Іванущенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://krasnews.at.ua/news/125_rokiv_vid_dnja_narodzhennja_pavla_zajceva_/2011-09-23-1193. – – Заголовок з екрану

4. Козак Стефан. Український науковий інститут у Варшаві (1930-1939) /Стефан Козак // Історіографічні дослідження в Україні. – 2012. – 22. – C. 59-68. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua/publ/graf_2012_22_59. – Заголовок з екрану

5. Потульницький В. А. Український науковий інститут у Варшаві (1930-1939) /В. А. Потульницький // Український археографічний щорічник. – 1999. – Вип. 3-4. – С. 356-369. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uashch_1999_3-4_25 – Заголовок з екрану





14.04.2017 04:03
Володимир Крижанівський

Я в захваті від дослідницької роботи,яку здійснила шановна Ольга Сак.
Стрімкий поступ прогресу розганяє наше життя до космічної швидкості. Ми вже не встигаємо зупинити свій погляд на сьогоденній визначної події, як її вже покриває своєю тінню ще більш вражаюча новизна.
Та є нетлінні речі, які наче в літаргічному сні перебувають в очікуванні чарівника,який їх пробудить і явить  суспільству у всій красі.
Один том з багатотомного видання. Яка його доля? За яких обставин він покинув полиці бібліотеки, через скільки рук він пройшов, хто ті фахівці, що видавали шеченківську памятку? На все це я шукав відповідь і на  саме головнне дала відповідь стаття шановної дослідниці Ольги Сак.
На вулиці Богдана Хмельницького у Києві, стоїть великий будинок, в якому,(для зручного нагляду за ними) поселили визначних українських письменників, поетів і художників.Я жив поруч і ми цей будинок називали Будинок письменників.. 
Знаючи любов моєї мами до нашого национального поета, мої друзі з того будинку подарували цей 9-й том.Ми з мамою не раз перчитували повість Близнята і на старій мапі розшукували ті села та містечки,що згадуються автором. Адже через героїв повісті Шевченко показав автобіографічні епізоди і спогади про знаних йому людей.
Але блискуче дослідження про історію цього багатотомного видання, про заснування Українського наукового інституту у Варшаві, а головне, про авторів і склад комісії з наукового цвіту української  діаспори та розповідь про видатного шевченкознавця Павла Зайцева, заслуговує на те, щоб  стаття стала додатком,як передмова до цього тома.
З цією науковою статтею літературний раритет постає, як бронзова памятка, що засяяла, коли з неї  зняли патину,нашаровану часами милулих літ.

Шановний Володимире Івановичу, щиро дякую Вам за теплі слова і Ваші спогади, і в черговий раз за подарунок!

 Ми тут і працюємо, щоб досліджувати наші раритети та популяризувати культурний спадок Великих творців.

 



Всього Вам найкращого! З повагою Ольга Сак

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід