Сайт Музею книги є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Книгознавча мозаїка
06.11.2018 11:52

Пам’ятки картографії в бібліотеці
5 листопада співробітники відділу рідкісних і цінних видань провели тематичну екскурсію для студентів...

23.10.2018 11:23

Праці з історії козацтва у фонді рідкісних видань
Українське козацтво – одна з найбільш цікавих сторінок нашої історії. На перший погляд може здатися,...

15.10.2018 11:50

Книжковий знак Трініті-коледжу
Екслібрис (лат. ех libris – «із книжок») –  власницький знак...


Гість | Увійти
Версія для друку
Книгознавча мозаїка > Пам’яті полеглих під Крутами

Пам’яті полеглих під Крутами

10.01.2018 09:10

Щорічно, від часу здобуття Україною Незалежності в 1991 році, коло історії повертає нас до незабутніх подій 1917-1918 років, коли молода Українська Народна Республіка робила перші кроки на шляху самостійного державотворення. Рівно 100 років тому відбувся один з найтрагічніших епізодів під час героїчного захисту молодої Української Народної Республіки від агресії більшовицької російської держави – бій під Крутами.

У січні 1918 року Центральна Рада IV Універсалом проголосила Українську незалежну Народну Республіку. Більшовицький уряд Росії направив до України війська, очолювані головкомом червоних військ Михайлом Муравйовим (1880-1918). На захист кордонів української Незалежності разом з окремими підрозділами нечисленних українських полків (Полуботківського, Богданівського, Богунського), а також Галицько-Буковинського куріня Січових Стрільців і підрозділів Вільного козацтва стала патріотично-налаштована молодь – члени студентського куреня Січових Стрільців.

29 (16) січня 1918 року після нерівного бою під Крутами тривалістю майже у п’ять годин, котрий фактично прийняли на себе студентство та молодь в обмеженій кількості (близько 500 осіб), 27 юнаків, які ще залишалися в строю, намагаючись вийти з оточення, потрапили в полон і були жорстоко страчені більшовиками.

На довгі роки ці події були викреслені з пам’яті суспільства. Нині факти столітньої давності досить широко висвітлені багатьма історичними джерелами та мас медіа. Спогади свідків та учасників того історичного періоду представлені також на сторінках електронних повнотекстових інформаційних ресурсів, розміщених у вільному доступі.

Прийдешній рік – особливий у цьому сенсі. І не лише тому, що ювілейний, а тому, що, як бачимо, історія повторюється в її найдраматичніших уроках. Та чи беруть їх до уваги сучасні можновладці? Аналогії в подіях сучасного російсько-українського збройного протистояння більш ніж очевидні.

У фонді нашої книгозбірні документи і матеріали відповідної тематики представлені більшою мірою сучасними виданнями та публікаціями. Та певна частина документальних джерел, зокрема видання української діаспори, знайомлять з прижиттєвими публікаціями очевидців тих далеких подій.

У відділі рідкісних і цінних видань зберігається невеличка збірка «Про Січових Стрільців», що вийшла у Відні накладом видавництва «Чорногори», у друкарні Христофора Райсера Синів у 1921 році. Цією працею було започатковано серію видань авторів української діаспори «Народна бібліотека «Чорногори». У передмові до книги редактор серії, український громадсько-політичний діяч Кирило Трильовський (1864-1941), відзначає, що «... з крові невинних жертв повстають нові месники, нові борці» та «... що опір, самооборона можливі і що вони навіть без уваги на успіх,  – прямо зі зглядів на вимоги історичної хвилі мусять бути, мусять безумовно бути!» [1, с. 5].

До збірки увійшли прижиттєві публікації нарису українського військового та політичного діяча Романа Давнього (Романа Дашкевича, 1892-1975) «Про Січових Стрільців» та статті відомого історика Дмитра Дорошенка (1882-1951) «Пам'яті тих, що полягли під Крутами».

Нарис Романа Давнього присвячений визвольній боротьбі українського народу під час Української революції на Наддніпрянщині та участі в ній Січових Стрільців. У ньому поетапно висвітлюються події 1917-1919 років: утворення Української Центральної ради, проголошення її Універсалів, стихійне формування українських збройних сил, боротьба Січових Стрільців з гетьманатом, створення УНР, боротьба з більшовиками включно до листопада 1919 року. Згадується в нарисі й легендарне протистояння під Крутами.

У своїй праці Роман Давній не лише фіксує історичні факти, а й розкриває роль особистості в історії, показує постаті керманичів українського визвольного руху – Володимира Винниченка, Микити Шаповала, Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Романа Сушка, Івана Чмоли, самого Романа Дашкевича та багатьох інших.

Стаття Дмитра Дорошенка «Пам'яті тих, що полягли під Крутами» не стільки висвітлює деталі оборонного бою під Крутами, скільки вказує на основні причини тогочасної поразки, основні помилки «тодішнього уряду вкраїнського» – дезорганізованість, відсутність досвіду, чіткої стратегії та військових сил тощо.

Героїзуючи подвиг молоді, автор наголошує на тому, що «імена їх усіх повинні бути золотими буквами вписані на сторінках нашої історії. Бо то були справжні герої, вони дійсно любили Україну й положили за неї свої молоде життя. Вони не могли своїми трупами захистити свободу рідного краю, але вони своєю кров’ю освятили те діло, за яке полягли. Наш увесь рух був би нічого не вартий, як би в йому не було таких, як ті, що полягли під Крутами; і коли єсть може і будуть такі, що вступатимуть в їхню тропу і не вагатимуться дійсно життя своє за вільну, самостійну Україну віддавати, то Вона буде!»

Джерела:

Давний Р. Про Січових Стрільців / написав Р. Давний; авт. передмови Др. Кирило Трильовський. – Відень : накладом «Чорногори», спілки з о. п. : з друк. Христофора Райсера Синів, 1921. – 79с. : портр., фотогр . – (Народна б-ка «Чорногори» / під ред. Др. К. Трипольського ; ч.1).

Ольга Сак





Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід